Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.05.2019 року у справі №766/12963/18

Ухвала

10 травня 2019 року

м. Київ

справа № 766/12963/18

провадження № 61-8900ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 30 листопада 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду 02 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу в рахунок погашення депозитного вкладу, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2 про стягнення боргу в рахунок погашення депозитного вкладу, стягнення моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що на виконанні Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області перебував виконавчий лист № 2-1265/09 від 25 травня 2009 року, виданий за рішенням Дніпровського районного суду міста Херсона від 12 березня 2009 року про стягнення з КС "Кредит-Енерго" на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі

207 703,74 грн.

З 31 липня 2009 року діяльність кредитної спілки припинена, інформація про неї виключена з Державного реєстру фінансових установ.

Станом на 12 травня 2016 року борг КС "Кредит-Енерго", з урахуванням стягнутих за виконавчим листом грошових коштів в сумі 3 642,36 грн, становить 204 061,38
грн, який на день звернення із зазначеним позовом не сплачено.

26 січня 2008 року між відповідачем та кредитною спілкою укладено кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 79 000,00 грн строком до 26 січня 2009 року, який на даний час не повернуто.

Посилаючись на те, що внаслідок невиконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором, йому як первісному кредитору - власнику депозитних коштів, які станом на день укладення договору знаходились у кредитної спілки та не були йому повернуті, заподіяно збитки та моральну шкоду, яка виразилась у душевних стражданнях та погіршенні стану здоров'я, позивач, з урахуванням збільшених позовних вимог, просив суд замінити КС "Кредит-Енерго" як боржника у зобов'язанні щодо повернення належних йому грошових коштів на ОСОБА_2 як позичальника кредитних коштів, стягнути з ОСОБА_2 на його користь - 31 926,75

грн, що складається із: частини кредитного боргу -

10 586 грн., 30 % річних - 10 569,17 грн, інфляційних збитків - 7 683,31 грн, пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з

30 квітня 2015 року по 30 квітня 2018 року - 2 817,80 грн та моральної шкоди в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 30 листопада 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 30 листопада 2018 року залишено без змін.

25 квітня 2019 року через засоби поштового зв'язку до Верховного Суду звернувся ОСОБА_1 з касаційною скаргою, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 30 листопада 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду 02 квітня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 01 січня 2019 році встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 1 921,00
грн.

Предметом позову у справі № 766/12963/18 є: стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 31 926,75 грн та моральної шкоди в розмірі 18 500,00

грн.

Таким чином ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 192 100,00 грн (1 921,00 грн х 100).

У касаційній скарзі відсутні посилання заявника на підстави, передбачені підпунктами "в ", "б ", "в ", "г" пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу вимог закону, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v.
SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у даній справі, та не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржені судові рішення ухвалено у малозначній справі.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Верховний Суд наголошує на тому, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність підстав чи відсутність таких підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Оскільки доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, оскаржені судові рішення прийнято у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 30 листопада 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду 02 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу в рахунок погашення депозитного вкладу, стягнення моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. П. Курило