Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.03.2019 року у справі №212/5598/17

УХВАЛА

07 березня 2019 року

м. Київ

справа № 212/559817

провадження № 61-3958 ск 19

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на ОСОБА_2 до досягнення дитиною трьох років,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом та уточнивши позовні вимоги, просила стягнути з відповідача аліменти на неї в твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 грн щомісячно до досягнення дочкою - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку, тобто до 27 червня 2019 року.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 09 серпня 2018 року в складі судді Зіміна М. В. позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 грн щомісячно, починаючи з 12 вересня 2017 року та до досягнення дитиною трирічного віку.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2019 року в складі колегії суддів Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П. рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 серпня 2018 року змінено, зменшено розмір аліментів з 10 000 грн до 5000 грн.

У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2019 року.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Малозначними є справи, в яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункти 1, 2 частини 6 статті 19 ЦПК України).

Відповідно до абзацу другого частини 1 статті 7 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII "Про державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року становить 1921
грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову в справах про стягнення аліментів визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Предметом позову в даній справі є вимога майнового характеру про стягнення аліментів, ціна якої не перевищує 192 100 грн, а отже справа є малозначною в силу закону.

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, держави-члени Ради Європи мають вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

У касаційній скарзі, поданій на згадані судові рішення, яка відповідно до чинного законодавства є малозначною, не було наведено обставин передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, які б могли надати суду законні підстави для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages PrestationsServicesv. France" (ЛеважПрестасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torrev. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року), Azyukovskav.

Ukraine (Азюковська проти України) від 09 жовтня 2018 року.

Згідно з вимогами пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на викладене та відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження в даній справі слід відмовити.

Керуючись пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2019 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Антоненко