Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 09.06.2019 року у справі №200/11787/17

Ухвала

21 травня 2019 року

м. Київ

справа № 200/11787/17

провадження № 61-9174 ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Губа Валерія Валеріївна, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" та ОСОБА_2 про відшкодування майнової (матеріальної) та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" (далі - ПрАТ "СГ "ТАС"), ОСОБА_2, у якому просив стягнути з ПрАТ "СГ "ТАС" на свою користь майнову шкоду у розмірі 36
895,34 грн, з ОСОБА_2 різницю між фактичними збитками та сумою страхового відшкодування у розмірі 52 756,35 грн, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 52 756,35 грн на відшкодування майнової шкоди та моральну шкоду у розмірі 2 500,00 грн. В решті позову відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2019 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2018 року в частині стягнення майнової шкоди із ОСОБА_2. скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, в частині визначення розміру стягнутого судового збору змінено, стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640,00 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У травні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1,в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Для цілей ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (пункт 1 частини 6 , частина 9 статті 19 ЦПК України).

Зі змісту положень пункту 3 частини 3 статті 175, пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.

Ціна позову у цій справі становить 109 651,69 грн (36 895,34 + 52 756,35 + 20 000,00), яка станом на 1 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921*100=192 100).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону за ціною позову.

При цьому касаційна скарга не містить мотивів про те, що оскаржуване судове рішення підпадає принаймні під один із випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судового рішення у цій справі у касаційному порядку.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

З наведених обставин не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Губа Валерія Валеріївна, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" та ОСОБА_2 про відшкодування майнової (матеріальної) та моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь