Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.08.2019 року у справі №154/1270/17

Ухвала

08 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 154/1270/17

провадження № 61-14915ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Волинської області

від 12 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Володимир-Волинського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання публічних торгів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 жовтня 2017 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Волинської області від 12 вересня

2017 року залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, зокрема, для сплати судового збору у розмірі 330 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2017 року у задоволенні повторного клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Волинської області від 12 вересня 2017 року визнано неподаною та повернуто з підстав, встановлених частиною 2 статті 121 та частиною 2 статті 328 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали - 2017 рік), оскільки не виконано ухвалу про залишення касаційної скарги без руху.

28 квітня 2018 року ОСОБА_1 повторно подала до суду касаційної інстанції касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду Волинської області від 12 вересня 2017 року.

Згідно із частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.

09 серпня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 передано судді-доповідачу Краснощокову Є. В.

Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2019 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху, а ОСОБА_1 надано строк для усунення недоліків, зокрема, для подання заяви про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, у якій необхідно зазначити поважні причини, що перешкоджали подати касаційну скаргу до 02 жовтня 2017 року, додати до неї докази на підтвердження цих обставин.

На виконання вимог наведеної ухвали ОСОБА_1 направила заяву про усунення недоліків, у якій просить поновити строк на касаційне оскарження з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки перша касаційна скарга була подана до суду у передбачений законом строк, а повернення касаційної скарги не перешкоджає їй повторно звернутися із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Разом з тим, наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.

ОСОБА_1 отримувала ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 жовтня 2017 року, з якої вбачається, що

у задоволенні клопотання про звільнення її від сплати судового збору відмовлено, а їй необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 330
грн. Разом з тим, ОСОБА_1 не виконала вимог ухвали суду касаційної інстанції про залишення касаційної скарги без руху, а повторно подала клопотання про звільнення її від сплати судового збору.

Повторна касаційна скарга подана після п'яти місяців з моменту повернення їй касаційної скарги. При цьому, не перестали існувати обставини, що стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина 1 стаття 44 ЦПК України).

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBOBEHEER B.V. v. THENETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не

є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення

у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року)". Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, § 46, ЄСПЛ, від 29 жовтня

2015 року)".

Відповідно до частини 3 статті 393, пункту 4 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

Оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана з пропуском строку на касаційне оскарження, наведені нею підстави для поновлення пропущеного строку на звернення до суду із повторною касаційною скаргою є неповажними, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 260, 393, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Волинської області від 12 вересня 2017 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Володимир-Волинського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання публічних торгів недійсними.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснощоков