Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 08.08.2021 року у справі №2-7491/07

Ухвала

Іменем України

30 липня 2021 року

м. Київ

справа № 2-7491/07

провадження № 61-11659ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., розглянув касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ковальська 20/22" на ухвалу Одеського апеляційного суду від 24 травня

2021 року у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М.,

Дришлюка А. І., у справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Вектор" з іноземною інвестицією про визнання договору дійсним та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог та ухвалених судових рішень

У 2007 році ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дочірнього підприємства "Вектор" з іноземною інвестицією про визнання договору дійсним та визнання права власності.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 серпня

2007 року позов ОСОБА_1 задоволено.

У березні 2021 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ковальська 20/22" (далі - ОСББ "Ковальська 20/22"), як особа, яка не брала участі у справі, оскаржило зазначене судове рішення в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ОСББ "Ковальська 20/22" вказувало на те, що заявник не був залучений до участі у справі, однак, заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2007 року порушує права та інтереси співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 мирно володіти своїм майном, а саме підвальним приміщенням загальною площею 120,20 кв. м, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1. До апеляційної скарги заявник долучив клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2007 року мотивоване посиланням на те, що зі змістом оскаржуваного судового рішення заявник ознайомився лише 01 лютого 2021 року, після того як його представник - адвокат

Мельников О. М. ознайомився з матеріалами справи, а тому причина пропуску строку на апеляційне скарження є поважною.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСББ "Ковальська 20/22" на заочне рішення Приморського районного суду

м. Одеси від 30 серпня 2007 року залишено без руху для усунення недоліків, у тому числі для подання заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших підстав його поновлення з наданням відповідних доказів на підтвердження доводів про поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

19 травня 2021 року ОСББ "Ковальська 20/22" на виконання ухвали апеляційного суду звернулося до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, мотивуючи поважність причин пропуску процесуального строку тим, що представник заявника - адвокат Мельников О. М. ознайомився з матеріалами справи 01 лютого 2021 року, а тому саме із зазначеної дати заявник отримав можливість сформувати свої мотиви щодо підстав апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції. Норми ЦПК України у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги, не регламентують процедуру подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Особою, уповноваженою на здійснення представництва інтересів заявника у відносинах з третіми особами та на самопредставництво у суді є виключного голова правління (керівник) ОСББ "Ковальська 20/22" Казаков О. В., який не є фахівцем у галузі права та для якого необхідність дотримання частини 1 статті 294 ЦПК України 2004 року не була в достатній мірі передбачуваною. Крім того, з початку лютого 2021 року керівник ОСББ "Ковальська 20/22"

Казаков О. В. перебував на самоізоляції у зв'язку з підозрою на інфікування

Сovid-19, а після отримання підтвердження (позитивного тесту) - на стаціонарному лікуванні, на підтвердження чого надало копію виписки з медичної картки № 887/1176 стаціонарного хворого Казакова О. В. від 10 березня

2021 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24 травня 2021 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСББ "Ковальська 20/22" на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2007 року відмовлено.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСББ "Ковальська 20/22", апеляційний суд виходив з того, що наведені заявником причини пропуску строку на апеляційне оскарження заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2007 року не є поважними. Згідно з підпунктом 1 пункту 13 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у чинній редакції, апеляційна скарга на заочне рішення Приморського районного суду м.

Одеси від 30 серпня 2007 року повинна бути подана протягом строку, визначеного частиною 1 статті 294 ЦПК України у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення. Зміст оскаржуваного рішення суду, був відомий заявнику 01 лютого 2021 року, після того, як адвокат Мельников О. М., який представляє інтереси ОСББ "Ковальська 20/22", ознайомився з матеріалами справи № 2-7491/07 та подав апеляційну скаргу. Зважаючи на те, що дії направлені на оскарження заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2007 року вчинялися від імені ОСББ "Ковальська 20/22" адвокатом Мельниковим О.

М., який є фахівцем у галузі права і для якого положення підпункту 1 пункту 13 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України та частини 1 статті 294 ЦПК України є в достатній мірі передбачуваними, а тому посилання заявника на те, що керівник ОСББ "Ковальська 20/22" не є фахівцем у галузі права та на початку лютого 2021 року перебував на самоізоляції з підозрою на інфікування Covid-19, а потім був госпіталізований до закладу охорони здоров'я, не дають підстав вважати, що строк на апеляційне оскарження пропущений заявником з поважних причин.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У липні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСББ "Ковальська 20/22", в якій заявник просив скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 24 травня 2021 року, направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСББ "Ковальська 20/22" містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження до якого додано докази на підтвердження дати отримання оскаржуваної ухвали апеляційного суду.

Відповідно до частини 2 статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Перевіривши наведені доводи та вивчивши надані докази, вважаю, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню, а строк поновленню.

Касаційна скарга мотивована тим, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження апеляційний суд не урахував, що:

- оскаржуване заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси

від 30 серпня 2007 року має очевидні ознаки протиправності та незаконності, фактично спрямоване на порушення права співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 мирно володіти своїм майном (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод);

- голова правління ОСББ "Ковальська 20/22" Казаков О. В., як особа уповноважена на здійснення представництва інтересів ОСББ "Ковальська 20/22" у відносинах із третіми особами, зокрема на самопредставництво у суді, протягом лютого 2021 року не міг прийняти рішення про звернення до суду з метою захисту прав та законних інтересів співвласників будинку АДРЕСА_1 з поважних причин, оскільки знаходився на самоізоляції з підозрою на інфікування Covid-19, з подальшою госпіталізацією у заклад охорони здоров'я, що підтверджено відповідними доказами. У зв'язку з самоізоляцією, поганим самопочуттям та подальшою госпіталізацією, голова правління ОСББ "Ковальська 20/22" Казаков О. В. не зміг отримати необхідну правничу допомогу, йому не була відома процедура подання касаційної скарги, регламентована положеннями статей 294, 295, 296 ЦПК України у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції;

- апеляційний суд вдався до надмірного формалізму при вирішенні питання про поновлення ОСББ "Ковальська 20/22" строку на апеляційне оскарження заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2007 року, тим самим позбавивши співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 єдиного можливого ефективного засобу юридичного захисту своїх прав на спірні підвальні приміщення.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Згідно з положеннями частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Із касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності оскаржуваного судового рішення.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому частиною 1 статті 4 ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно з пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

"Право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Воловік проти України" від 06 грудня 2007 року).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30 серпня 2007 року Приморським районним судом міста Одеси ухвалено рішення про задоволення позову

ОСОБА_1.

Розгляд справи судом першої інстанції відбувся до набуття чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (набув чинності 15 грудня 2017 року).

Відповідно до підпункту 13 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Отже, судові рішення, що ухвалені до 15 грудня 2017 року, тобто до набрання чинності ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, проте розгляд таких скарг здійснюється за правилами, встановленими ЦПК України (у редакції, чинній

з 15 грудня 2017 року).

Відповідно до частини 1 статті 292 ЦПК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до частин 1 , 3 статті 294 ЦПК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції, заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (частина 4 статті 295 ЦПК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції)

За змістом частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

З апеляційною скаргою на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2007 року ОСББ "Ковальська 20/22" звернулося 01 березня

2021 року, тобто на момент вчинення такої процесуальної, чинним був ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України ЦПК України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Відповідно до частини 3 статті 357 ЦПК України у редакції, чинній на момент подачі апеляційної скарги, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 357 ЦПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому частини 3 статті 357 ЦПК України (частина 4 статті 357 ЦПК України в указаній редакції).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 358 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, подання апеляційної скарги особою не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки, не звільняє її від обов'язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження у загальному порядку, передбаченому ЦПК України, оскільки якщо звичайний строк оскарження поновляється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі "Дія 97" проти України від 21 жовтня 2010 року).

Подібний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" (заява N 3236/03). У цьому рішенні ЄСПЛ також зазначив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності.

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).

Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ від 25 липня 2002 року у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява № 48553/39), а також згідно з рішенням ЄСПЛ від 28 жовтня 1999 року у справі "Брумареску проти Румунії" (заява № 28342/95) судом встановлено, що існує установча судова практика щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Тобто, у кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Таким чином, ЄСПЛ визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членами Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 2004 року у справі "Нешев проти Болгарії"). Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності.

У статтях 127, 357, 358 ЦПК України не визначено конкретного переліку причин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Однак, суд апеляційної інстанції, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, повинен надати оцінку наведеним особою, яка не брала участі у справі, обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 348/3678/13-ц (провадження № 61-36051св18).

Суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ.

Зазначені висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня

2019 року у справі № 204/2113/14-ц (провадження № 61-27658св18).

ОСББ "Ковальська 20/22", як особа, яка не була залучена до участі у справі, подало апеляційну скаргу не лише зі спливом тринадцяти років з часу ухвалення рішення судом першої інстанції, але і після того як його представник - адвокат

Мельников О. М. 01 лютого 2021 року ознайомився зі змістом оскаржуваного судового рішення, не вчинило усіх можливих та залежних від нього дій з метою дотримання визначених статтями 294, 295 ЦПК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції, строків подання апеляційної скарги.

Твердження заявника про те, що перевіряючи поважність причин пропуску ОСББ "Ковальська 20/22" строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд не надав належної оцінки його доводам про те, що голова правління ОСББ "Ковальська 20/22" Казаков О. В., як особа уповноважена на здійснення представництва інтересів ОСББ "Ковальська 20/22" у відносинах із третіми особами, зокрема на самопредставництво у суді не є фахівцем у галузі права, а тому не був обізнаний положеннями статей 294, 295, 296 ЦПК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції, крім того у зв'язку із захворюванням на Covid-19 та подальшою госпіталізацією до закладу охорони здоров'я, у період з 01 по 10 лютого 2021 року він не міг звернутися за наданням правничої допомоги, у тому числі укласти доручення на представництво інтересів ОСББ "Ковальська 20/22", не є переконливими з огляду на таке.

Вказуючи на те, що наведені вище доводи заявника не можуть слугувати підтвердженням існування об'єктивних обставин, які зумовили пропуск ним строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд обґрунтовано вказав, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від імені ОСББ "Ковальська 20/22" подав фахівець у галузі права - адвокат Мельников О. М., який здійснював представництво інтересів ОСББ "Ковальська 20/22" щонайменше з моменту ознайомлення з матеріалами цієї справи 01 лютого 2021 року, для якого положення підпункту 13 пункту 13 Розділу XIII Перехідних положень та статті 294 ЦПК України у редакції, що діяла на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення в достатній мірі були передбачуваними. Натомість апеляційна скарга адвокатом Мельниковим О. М. була подана 01 березня 2021 року засобами поштового зв'язку поза межами строку на її оскарження. З огляду на наведене, суд вважав також необґрунтованими посилання заявника, як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження - перебування керівника ОСББ "Ковальська 20/22" на самоізоляції та госпіталізації.

Таким чином, перевіривши наведені заявником причини пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, про те, що вони не є поважними. Поновлення строку на оскарження рішення суду зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не є переконливими порушувало б принцип юридичної визначеності, що є одним із основних елементів верховенства права, а суд обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Наведене дає підстави для висновку, що доводи касаційної скарги про порушення апеляційним судом норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, ухвала Одеського апеляційного суду від 24 травня 2021 рокупостановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому правильне застосування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необґрунтованість скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Керуючись частиною 4 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ковальська 20/22" про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Одеського апеляційного суду від 24 травня 2021 року задовольнити.

Поновити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Ковальська 20/22" строк на касаційне оскарження ухвали Одеського апеляційного суду

від 24 травня 2021 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ковальська 20/22" на ухвалу Одеського апеляційного суду від 24 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Вектор" з іноземною інвестицією про визнання договору дійсним та визнання права власності, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак