Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 06.06.2018 року у справі №712/11954/17

Ухвала

Іменем України

04 червня 2018 року

місто Київ

справа № 712/11954/17

провадження № 61-30001ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м.

Черкаси від 06 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 27 березня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом, просила визнати недійсними договори купівлі-продажу, укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_1

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу 7141/2016/000876 транспортного засобу, укладений 12 серпня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, відповідно до якого ОСОБА_1 набув у власність автомобіль "КАМАЗ 53212", 1988 року випуску, номер кузова НОМЕР_1; повернуто у власність ОСОБА_3 автомобіль "КАМАЗ 53212", 1988 року випуску, номер кузова НОМЕР_1; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачені за договором купівлі-продажу 7141/2016/000876 транспортного засобу від 12 серпня 2016 року грошові кошти у розмірі 49 000,00 грн. Визнано недійсним договір купівлі-продажу 7141/2016/000877 транспортного засобу, укладений 12 серпня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, відповідно до якого ОСОБА_1 набув у власність причеп "ГКБ", модель 8350,1981 року випуску, номер кузова НОМЕР_2; повернуто у власність ОСОБА_3 причеп "ГКБ", модель 8350,1981 року випуску, номер кузова НОМЕР_2; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачені за договором купівлі-продажу 7141/2016/000877 транспортного засобу від 12 серпня 2016 року грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 27 березня 2018 року рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2017 року залишено без змін.

У травні 2018 року ОСОБА_1 направив до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення, в якій він, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Крім того, ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин; тому суд, на підставі частини 3 статті 393 ЦПК України, поновлює його.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 274 ЦПК України ця справа за зазначеним спором не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Предметом спору в цій справі є визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

Зазначена справа не становить значної складності для вирішення судами та не належить до винятків із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд визнає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною.

У касаційній скарзі не містяться посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, та з'ясовано, що зазначені обставини відсутні.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету ОСОБА_4 Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).

З урахуванням наведеного, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Верховний суд додатково роз'яснює заявнику, що у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у нього є право на подання заяви про повернення сплаченого судового збору.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, частиною 3 статті 393, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 27 березня 2018 року.

У відкритті касаційного провадження у справі за ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 27 березня 2018 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний