Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 06.04.2020 року у справі №306/1177/18

Ухвала

01 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 306/1177/18

провадження № 61-4847ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду від 23 січня 2019 року у складі судді Вінер Е. А. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 січня 2020 року у складі колегії суддів: Куштана Б. П., Готри Т. Ю., Джуги С. Д.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просив зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дотримуватись умов договору від 01 вересня 2006 року про встановлення земельного сервітуту між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку - двір, розташований за адресою: АДРЕСА_1, тримати двір навпроти своєї квартири чистим і вільним для проходу та проїзду транспортом, не чинити самовільні дії у дворі навпроти квартири ОСОБА_1; окрім прав, виконувати й обов'язки.

Позов обґрунтовано тим, що 01 вересня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був укладено сервітут на право безперешкодного проходу та проїзду транспортом через земельну ділянку - двір, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який зареєстровано у книзі реєстрації сервітутів у Свалявському відділі земельних ресурсів за № 99.

Згідно з умовами цього договору сторони зобов'язались дотримуватись загальновизнаних умов і правил добросусідства, ремонтувати прохід і проїзд, використовувати земельну ділянку двору за призначенням - для проходу та проїзду, нести витрати на оформлення і реєстрацію договору тощо. Однак, позивачем зазначено, що з боку сусідів чиняться перешкоди. Так, мешканці квартири АДРЕСА_2 (ОСОБА_2 та її донька - ОСОБА_3) порушують умови договору-сервітуту, зокрема: прилеглу частину двору до своєї квартири захарастили, що є перешкодою для проїзду транспортом; посеред двору висадили кущ дерева, нагребли кучу гравію; зберігають пляшки, банки тощо, а їх кішка та собака оправляються на доріжці та у дворі. На зауваження позивача не реагують.

Ухвалою Свалявського районного суду від 10 вересня 2018 року до участі в справі як співвідповідача залучено ОСОБА_3.

Рішенням Свалявського районного суду від 23 січня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 28 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Свалявського районного суду від 23 січня 2019 року залишено без змін.

ОСОБА_1 у березні 2020 року засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Свалявського районного суду від 23 січня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 січня 2020 року у вищевказаній справі.

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 просить, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскаржувані судові рішення скасувати та передати справу на новий судовий розгляд, оскільки у розгляді справи приймав суддя Джуга С. Д., якому раніше було заявлено відвід.

Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом спору в даній справі є зобов'язання дотримання умов договору про встановлення земельного сервітуту.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

ОСОБА_1 в касаційній скарзі посилається на те, що в ухваленні судового рішення апеляційним судом брав участь суддя Джуга С. Д., якому заявник заявляв відвід.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням на новий розгляд, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу було обґрунтовано такою підставою.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що суд при здійсненні судочинства може використовувати лише

текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Із відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що у жовтні 2019 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Закарпатського апеляційного суду Джуги С. Д., однак зміст зазначеної заяви не вказує на наявність підстав вважати її обґрунтованою, а тому правильним є висновок апеляційного суду, що така заява задоволенню не підлягає, оскільки не дає підстав для висновку про упередженість судді при розгляді цієї справи.

Питання відводу суддів вирішувалось судом у встановленому законом порядку із постановленням вмотивованих ухвал.

Наведене не дає підстав суду касаційної інстанції відкрити провадження у малозначній справі.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять інших посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у даній справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена у загальних положеннях частина 6 статті 19 ЦПК України, то вона поширюються й на касаційне провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, не наведені, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду від 23 січня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зобов'язання дотримання умов договору про встановлення земельного сервітуту відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик