Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 05.08.2018 року у справі №761/125/17 Ухвала КЦС ВП від 05.08.2018 року у справі №761/12...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.08.2018 року у справі №761/125/17

Ухвала

Іменем України

05 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 761/125/17

провадження № 61-37701ск18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

СинельниковаЄ. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року

та постанову Апеляційного суду міста Києва від 03 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, в якому, з урахуванням остаточних позовних вимог, просила стягнути з ОСОБА_4 на її користь заборгованість у розмірі 174 269,64 грн, а також інфляційні втрати - 130 905,18 грн та три проценти річних у розмірі 13
346,51 грн.


Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 03 квітня 2018 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_5

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 суму коштів в розмірі 321 706,54 грн, з яких: 174 269,67 грн - сума основної заборгованості, 130 905,18 грн - інфляційні втрати, 13 346,51 грн - три проценти річних, 3 185,21 грн - судові витрати по сплаті судового збору.

У касаційній скарзі, поданій 06 червня 2018 року, ОСОБА_4

просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва

від 07 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва

від 03 квітня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права,

та передати справу на новий розгляд.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим,

що суди неправильно встановили обставини справи. ОСОБА_4 вважає, що він фактично виконав взяті на себе зобов'язання за

договором позики, оскільки позивач 30 квітня 2014 року прийняла автомобіль "Volkswagen Caddy", 2009 року випуску, за який було сплачено

296 913,63 грн. А він має борг перед ТОВ "Київбудмайстер" на вказану суму.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Суди встановили, що 11 червня 2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено договір позики, згідно якого позивач надала відповідачу позику в розмірі 293 тис. грн, а відповідач прийняв на себе зобов'язання повернути вказану суму позики у строк до 30 грудня 2014 року. Відповідач також зобов'язався перед позивачем здійснити часткове погашення вищенаведеної суми позики шляхом переоформлення 30 січня 2014 року транспортного засобу по комерційній ціні на момент переоформлення автомобіля. У встановлений сторонами строк відповідач лише частково виконав свої зобов'язання за договором позики, а саме: 24 червня

2014 року автомобіль марки Volkswagen Caddy, 2009 року випуску, було перереєстровано на ім'я ОСОБА_6 Ринкова вартість автомобіля на дату перереєстрації складала 118 730,36 грн. Крім того, враховуючи невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем, суд стягнув з відповідача на користь позивача інфляційні втрати за

весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої

суми, передбачені статтею 625 ЦК України, в розмірі 144 251,69 грн.

Згідно статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог статтей 525, 526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та

вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_4 не виконав своїх зобов'язань за договором позики щодо повернення ОСОБА_5 суми позики у повному обсязі.

Відсутність у відповідача розписки підтверджує наявність боргу перед позивачем.

Позивач, в свою чергу, не надавала згоду на заміну боржника у зобов'язанні.

Правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання процесуальних норм при розгляді справи не викликає розумних сумнівів.

Касаційна скарга ОСОБА_4, доводи якої спрямовані на переоцінку доказів, є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України розглядаються за правилами загального позовного впровадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів.

Згідно з частиною 5 статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 та 6 статті 394 ЦПК України, пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 03 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5

до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. В. Білоконь

С. Ф. Хопта
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати