Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.08.2018 року у справі №592/13931/17

Ухвала

Іменем України

30 липня 2018 року

м. Київ

справа № 592/13931/17

провадження № 61-38594ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

СтрільчукаВ. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Кузнєцова В. О.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 23 травня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_4, яка діє самостійно та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_5, до ОСОБА_6 про відшкодування судових витрат на правову допомогу в межах розгляду цивільної справи,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 23 травня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 12 лютого 2018 року у вказаній цивільній справі.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що незважаючи на наявні у рішенні суду чіткі роз'яснення про порядок і строки його оскарження, позивач на порушення вимог частини 1 статті 354 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) подала апеляційну скаргу лише 28 квітня 2018 року, тобто із значним пропуском строку на оскарження рішення. Наведені заявником підстави для поновлення строку не можна визнати поважними.

У червні 2018 року ОСОБА_4 подала засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 23 травня 2018 року, в якій просила скасувати оскаржуване судове рішення, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що суд першої інстанції, рішення якого скасоване з прийняттям нового судового рішення, умисно втратив докази по судових витратах за правову допомогу та не приєднав їх до матеріалів справи. Апеляційний суд позбавлений можливості ухвалити додаткове рішення у зв'язку із звільненням суддів. Оскаржувана ухвала прийнята апеляційним судом з порушенням норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Рішенням Ковпаківського районного суду міста Суми від 12 лютого 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Апеляційним судом встановлено, що при проголошенні рішення сторони були відсутні, тому цього ж дня копія рішення була направлена сторонам у справі для відома.

Позивач отримала копію рішення 17 лютого 2018 року і дана обставина визнається нею, а також підтверджується її підписом на письмовому повідомленні.

Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

28 квітня 2018 року, тобто з пропуском встановленого законом строку, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 12 лютого 2018 року.

Відповідно до частин 3 , 4 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частин 3 , 4 статті 357 ЦПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому частин 3 , 4 статті 357 ЦПК України.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 07 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали і запропоновано вказати поважні причини для поновлення пропущеного строку.

22 травня 2018 року від ОСОБА_4 надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що причиною пропуску цього строку була її невизначеність щодо оскарження рішення суду в іншій цивільній справі.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на викладене, визнавши неповажними наведені у заяві ОСОБА_4 підстави для поновлення вказаного строку, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 12 лютого 2018 року у цій справі.

ЄСПЛ зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1996 року у справі "Леваж Престейшинз Сервісиз проти Франції", пункти 37,38рішення ЄСПЛ від 19 грудня 1997 року у справі "Бруалла Гомесде ла Торре проти Іспанії").

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Наведені у касаційні скарзі доводи не спростовують висновків апеляційного суду.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою та шостою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Пунктом 2 частини 4 статті 394 ЦПК України передбачено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Із змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, розгляд зазначеної скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а наведені у ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності судового рішення.

Відповідно до частини 5 статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Разом із тим, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , пунктом 2 частини 4 , частинами 5 , 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 23 травня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_4, яка діє самостійно та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_5, до ОСОБА_6 про відшкодування судових витрат на правову допомогу в межах розгляду цивільної справи.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук С. О. Карпенко В. О. Кузнєцов