Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.08.2018 року у справі №2-1406/07

Ухвала

Іменем України

27 липня 2018 року

м. Київ

справа № 2-1406/07

провадження № 61-40385ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: СтупакО. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Комсомольська сільська рада,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 13 червня 2018 року у складі судді Оніщука В. В.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Комсомольської міської ради про визнання права власності на жилий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: вул. Будьонного, 2, с. Комсомольське, Козятинський район, Вінницька область.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03 грудня 2007 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду у травні 2018 року представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, яка ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 25 травня 2018 року залишена без руху та заявнику надано строк для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також сплати судового збору.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 13 червня 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03 грудня 2007 року відмовлено на підставі частини 4 статті 357 ЦПК України.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03 грудня 2007 року пропущено без поважних причин.

У липні 2018 року представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 подала касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 13 червня 2018 року, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. У касаційній скарзі заявник посилається на те, що причини пропуску строку є поважними, оскільки про існування рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03 грудня 2007 року їй стало відомо лише у березні 2018 року.

Касаційне провадження не підлягає відкриттю з таких підстав.

У відповідності до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 5 статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.

Разом із тим як зазначено у частині 5 статті 394 ЦПК України, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваного судового рішення.

Такого висновку суд дійшов з огляду на таке.

Апеляційний суд встановивши, що у заяві про поновлення строку не зазначено поважних причин такого тривалого пропуску строку, які б давали підстави апеляційному суду поновити його, відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97 - ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справі, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належним їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та

N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

У справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження рішення (справи "Олександр Шевченко проти України" 26 квітня 2007 року, справа "Трух проти України" від 14 жовтня 2003 року).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип правової визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні у підставах для поновлення строків (справа "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року).

За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами процесуального права, правильним та обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки особа, яка вважає, що її права порушені прийнятим рішенням, у цьому випадку ОСОБА_5 з липня 2017 року не була позбавлена можливості подати апеляційну скаргу, оскільки як зазначено апеляційним судом, про наявність рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03 грудня 2007 року останній стало відомо під час провадження у цивільній справі за її позовом до ОСОБА_4, ПАТ КБ "Надра" про визнання недійсним договору іпотеки, тобто ще до 27 липня 2017 року, коли позовну заяву ОСОБА_5 залишено без розгляду.

Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки їм надано належну правову оцінку в оскаржуваному рішенні суду апеляційної інстанції, при цьому під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Тобто Верховний Суд не має права встановлювати обставини справи і оцінювати докази.

Оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів і касаційна скарга є необґрунтованою, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою і шостою статті 394, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадженняу справі за позовом ОСОБА_4 до Комсомольської сільської ради про визнання права власності, за касаційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 13 червня 2018 року, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак С. О. Погрібний Г. І. Усик