Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 06.09.2018 року у справі №486/1459/17
Постанова ВП ВС від 20.03.2019 року у справі №486/1459/17

Ухвала

30 січня 2019 року

м. Київ

справа №486/1459/17

провадження №61-42392св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя - доповідач),

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: публічне акціонерне товариство "Платинум Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Платинум Банк", приватне акціонерне товариство "Ренесанс життя",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 23 квітня

2018 року у складі судді Далматової Г. А. та постанову апеляційного суду Миколаївської області від 09 липня 2018 року у складі колегії суддів:

Серебрякової Т. В., Галущенка О. І., Лисенка П. П.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" (далі - Уповноважена особа), приватного акціонерного товариства "Ренесанс життя" (далі - ПрАТ "Ренесанс життя"), у якому просила визнати умови кредитного договору зі страхуванням життя позичальника та можливістю перенесення платежу (пошта) від 14 квітня 2016 року, укладеного між нею та публічним акціонерним товариством "Платинум Банк" (далі -

ПАТ "Платинум Банк"), ПАТ "Ренесанс життя" щодо сплати комісії з обслуговування кредиту, а саме: пункту 1.1 в частині сплати комісії за надання та обслуговування кредиту; підпункту "д" пункту 1.2.; пунктів 2.4,2.7 в частині платежів комісії за обслуговування кредиту; пункту 2.13 в частині дострокового погашення комісії за обслуговування кредиту та додатку №1 графік платежів до кредитного договору (6) в частині сплати щомісячно комісії у розмірі 947 грн недійсними з моменту укладення договору; визнати пункт 6.1 Розділу 6 Порядок вирішення спорів (Третейське застереження) кредитного договору зі страхуванням життя позичальника та можливістю перенесення платежу (пошта) від 14 квітня 2016 року, укладеного між нею та ПАТ "Платинум банк", ПАТ "Ренесанс життя", недійсним з моменту укладення договору; визнати кредитний договір зі страхуванням життя позичальника та можливістю перенесення платежу (пошта) від 14 квітня 2016 року, укладений між нею та

ПАТ "Платинум банк", ПАТ "Ренесанс життя", припиненим, у зв'язку з його повним виконанням позичальником.

Позовна заява мотивована тим, що 14 квітня 2016 року між ПАТ "Платинум Банк"), ОСОБА_1 та ПрАТ "Ренесанс життя" було укладено кредитний договір зі страхуванням життя позичальника ОСОБА_1 та можливістю перенесення платежу (пошта), за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 43 067,54 грн на умовах, визначених договором, строком повернення кредитних коштів 20 липня 2019 року.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 23 лютого 2017 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Платинум Банк" з 24 лютого 2017 року по 23 лютого 2019 року включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію

ПАТ "Платинум Банк".

У зв'язку із зміною 16 березня 2017 року реквізитів банку для погашення заборгованості, про що банк позивача не повідомив, остання припинила сплачувати кошти на погашення заборгованості по кредиту.

З квітня 2017 року ОСОБА_1 не мала змоги сплачувати кредит з незалежних від неї причин, оскільки у зв'язку з ліквідацією банку припинили діяльність у місті Южноукраїнську відділення ПАТ "Платинум Банк", на телефоні дзвінки його представники не відповідали, а тому вона не могла ані отримати розрахунок заборгованості, ані нові реквізити банку.

На третій адвокатський запит 25 жовтня 2017 року банк надав розрахунок заборгованості за спірним кредитним договором, за яким станом

на 25 жовтня 2017 року заборгованість становить 49 850,59 грн, із яких:

33 475,95 грн заборгованість за тілом кредиту; 6 384,93 грн пеня, 7 576 грн комісія та 2 413,71 грн відсотки.

Позивач з таким розрахунком заборгованості за кредитним договором не погодилась, оскільки з моменту укладення договору та до початку процедури ліквідації банку нею сплачувалася безпідставна щомісячна комісія за обслуговування кредиту в розмірі 947 грн, та всього за цей період сплачено 8 523 грн комісії, що суперечить вимогам статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів".

Пункти договору щодо сплати комісії позивач вважає несправедливими та такими, що порушують її права, як споживача, а тому наявні підстави для визнанні їх недійсними.

Позивач також указала, що маючи намір достроково погасити заборгованість за кредитом, 29 листопада 2017 року вона добровільно сплатила на рахунок відповідача суму заборгованості у розмірі

27 878,62 грн. 08 листопада 2017 року на адресу банку надіслала вимогу про здійснення перерахунку заборгованості та пропозицією укласти додаткову угоду про розірвання кредитного договору у зв'язку із повним його виконанням, на що отримав відмову.

Крім того, позивач вважає, що зазначення третейського застереження в розділі 6 кредитного договору від 14 квітня 2016 року є порушенням Закону України "Про третейські суди" та статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів", так як на час укладення договору статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" містив заборону розгляду третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів.

Заочним рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 23 квітня 2018 року позов задоволено частково.

Визнано недійсними пункт 1.1 в частині сплати комісії за надання та обслуговування кредиту; підпункт "д" пункту 1.2; пункти 2.4,2.7 в частині платежів комісії за обслуговування кредиту; пункт 2.13 в частині дострокового погашення комісії за обслуговування кредиту та додатку №1 Графіку платежів до кредитного договору (6) в частині сплати щомісячно комісії у розмірі 947 грн кредитного договору зі страхуванням життя позичальника та можливістю перенесення платежу (пошта) від 14 квітня 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Платинум Банк",

ПАТ "Ренесанс життя" щодо сплати комісії з обслуговування кредиту.

Визнано недійсним пункт 6.1 Розділ 6 Порядок вирішення спорів (Третейське застереження) кредитного договору зі страхуванням життя позичальника та можливістю перенесення платежу (пошта) від 14 квітня 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Платинум Банк",

ПАТ "Ренесанс життя". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту банк не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позивачу, при цьому нараховував комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за обслуговування кредиту в розмірі 947
грн, тому зазначені в пункті 1.1 в частині сплати комісії за надання та обслуговування кредиту, підпункт "д" пункту 1.2, пункти 2.4,2.7 в частині платежів комісії за обслуговування кредиту, пункт 2.13 в частині дострокового погашення комісії за обслуговування кредиту та додатку №1 Графік платежів до кредитного договору (6), є недійсними.

Діючим законодавством установлено, що предметом третейського розгляду не може бути вирішення спорів між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання цього договору.

Місцевий суд також дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання договору припиненим у зв'язку з повним його виконанням є передчасною, оскільки вказана вимога витікає з вимог щодо визнання умов кредитного договору в частині сплати комісії недійсним.

Рішення місцевого суду в частині задоволених позовних вимог про визнання недійсними підпункту "д" пункту 1.2 та пункту 2.4 кредитного договору Уповноважена особа оскаржила в апеляційному порядку.

Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 09 липня

2018 року рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати, що умови договору щодо встановлення комісії за обслуговування кредиту відповідають положенням Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки умови кредитного договору не містять переліку, розміру і базу розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, що пов'язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту.

Апеляційний суд також дійшов висновку, що за змістом правовідносин, що виникли між сторонами, спір не носить ознак публічно-правового в частині вимог до банку в особі Уповноваженої особи, оскільки виник з приводу виконання цивільно-правової угоди.

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року Уповноважена особа просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що доводи позивача в частині недійсності окремих положень договору необґрунтовані, оскільки спірний договір було підписано позичальником власноручно, що підтверджує обізнаність і згоду з його умовами, та спростовує твердження останнього про несправедливі умови договору відповідно до норм Закону України "Про захист прав споживачів". Позивач була письмово ознайомлена з умови кредитування, про що свідчить її підпис.

Касаційна скарга також містить посилання на те, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки позов пред'явлено до Уповноваженої особи - суб'єкта владних повноважень, тобто спір носить публічно-правовий характер вирішення якого врегульовано нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

19 листопада 2018 року надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу.

Доводи відзиву зводяться до того, що оскаржувані судові рішення є законними і справедливими. Суд вірно вважав, що конкретні пункти укладеного кредитного договору суперечать вимогам статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" щодо встановлення комісії за обслуговування кредиту. Ці положення договору суперечать загальним засадам цивільного законодавства про справедливість, добросовісність й розумність, що викладені в частині 1 статті 3 ЦК України.

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги до касаційного суду не направили.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Враховуючи, що касаційна скарга Уповноваженої особи, серед інших доводів, містить посилання на порушення правил предметної юрисдикції, дану справу слід передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись частиною 6 статті 403, частиною 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Платинум Банк", приватного акціонерного товариства "Ренесанс життя" про визнання недійсним пунктів кредитного договору та визнання кредитного договору таким, що припинив свою дію у зв'язку із повним виконанням за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 23 квітня

2018 року та постанову апеляційного суду Миколаївської області

від 09 липня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. О. Лесько

С. Ю. Мартєв

В. В.Пророк

І. М. Фаловська