Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.09.2018 року у справі №711/1803/18

Ухвала

Іменем України

23 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 711/1803/18

провадження № 61-42571ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: ЧервинськоїМ. Є. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В.

П.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником - адвокатом ОСОБА_5, на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Черкаської області від 26 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року ОСОБА_6 звернулась до суду з указаним позовом до ОСОБА_4, який в ході розгляду справи уточнила, та остаточно просила стягнути з ОСОБА_4 на її користь 17 624 грн 81 коп. заборгованості з виплати заробітної плати та 42
400 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Позов мотивовано тим, що з 25 січня 2016 року по березень 2017 року вона працювала за трудовим договором у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на посаді продавця продовольчих товарів в магазині "Хвиля продуктів", де згідно пункту 3 Трудового договору від 25 січня 2016 року фізична особа зобов'язалася сплачувати працівникові заробітну плату у розмірі 1 400 грн на місяць, але не нижче законодавчо встановленого розміру заробітної плати. При цьому у зв'язку із зміною розміру мінімальної заробітної плати з лютого 2016 року позивачу була встановлена заробітна плата у розмірі 1 500 грн, з грудня 2016 року - у розмірі 1 600 грн, а з січня 2017 року - у розмірі 3 200 грн.

ОСОБА_6 зазначала, що відповідач проводила відповідні нарахування на заробітну плату позивача та сплачувала податки, проте виплату її протягом дії трудового договору не здійснювала.

Посилаючись на те, що наказом відповідача від 01 березня 2017 року її було звільнено з роботи, однак розрахунок по заробітній платі з нею проведено не було, ОСОБА_6 просила задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 червня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Черкаської області від 26 липня 2018 року, позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 заборгованість по заробітній платі за період з 25 січня 2016 року по 28 лютого 2017 року у розмірі 17 624 грн 81 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 березня 2017 року по 10 квітня 2018 року у розмірі 42 400 грн з відрахуванням при виплаті податків та обов'язкових платежів, передбачених законодавством України.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Частиною 4 статті 394 ЦПК України передбачено, що у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті провадження, якщо, зокрема, правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

У відповідності до вимог статтей 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, стягуючи з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 заборгованість по заробітній платі за період з 25 січня 2016 року по 28 лютого 2017 року у розмірі 17 624 грн 81 коп., виходив з недоведеності відповідачем отримання позивачем заробітної плати за вказаний період, оскільки податкові розрахунки та відомості про нарахування заробітної плати, які подані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 до податкових органів не свідчать про фактичне отримання ОСОБА_6 нарахованої заробітної плати.

Відповідно до частини 1 статті 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в частини 1 статті 117 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій врахували невиплату позивачу у день звільнення всіх належних до сплати сум, що є порушенням частини 1 статті 116 КЗпП України, у зв'язку з чим дійшли обґрунтованого висновку про покладення на відповідача зобов'язання, передбаченого статтею 117 КЗпП України, та стягнення середнього заробітку за період з 01 березня 2017 року по 10 квітня 2018 року у розмірі 42 400 грн, який правильно розраховано відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, виходячи із заявлених ОСОБА_6 позовних вимог.

Із оскаржуваних судових рішень, доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтею 390, пунктом 5 частини 2 , частинами 4 та 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4, подану представником - адвокатом ОСОБА_5, на рішення Придніпровського районного суду м.

Черкаси від 04 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Черкаської області від 26 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:М. Є. Червинська В. М. Коротун В. П. Курило