Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.08.2019 року у справі №756/12009/18

Ухвала

01 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 756/12009/18

провадження № 61-14295ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу представника Комунального підприємства "Керуюча компанія з Обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва" - адвоката Коваленка Олександра Олександровича на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 05 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Комунального підприємства "Керуюча компанія з Обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва" про відшкодування збитків та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеним позовом, в якому просили стягнути з Комунального підприємства "Керуюча компанія з Обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва" на їх користь збитки, завдані залиттям квартири, у сумі 36 161,61 грн, моральну шкоду в розмірі 30 000 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 обґрунтовано тим, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1. У жовтні 2016 року внаслідок протікання покрівлі даху будинку відбувалося залиття їх квартири, внаслідок чого їм заподіяно збитків у розмірі 36 161,69 грн. Збитки були спричинені їм з вини Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва".

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 05 квітня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва" на користь ОСОБА_1 збитки у сумі 18 080,85 грн; відшкодування моральної шкоди - у сумі 2
500 грн. Стягнуто з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва" на користь ОСОБА_2 збитки у сумі 18 080,85 грн; відшкодування моральної шкоди - у сумі 2 500 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва" на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 352,40 грн. Стягнуто з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва" на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 352,40

грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 червня 2019 року апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з Обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва" залишено без задоволення. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 жовтня 2018 року залишено без змін.

26 липня 2019 року представник Комунального підприємства "Керуюча компанія з Обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва" - адвокат Коваленко О. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 05 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2019 року (повний текст якої складено 25 червня 2019 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на новий розгляд до Оболонського районного суду міста Києва.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" передбачено, що у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2019 року (на час подання касаційної скарги) - 1 921 грн.

Ціна позову в цій справі щодо стягнення з відповідача збитків, завданих залиттям квартири АДРЕСА_1 у сумі 36 161,61 грн, та моральної шкоди в розмірі 30 000 грн, в загальній сумі становить 66 161,61 грн, що станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн х 100 = 192 100 грн).

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень з цієї категорії, передбачених пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Необхідність розгляду справи в касаційному порядку представник Комунального підприємства "Керуюча компанія з Обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва" - адвокат Коваленко О. О. обґрунтував посиланням на підпункти а) та в) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, зазначивши, що повне ігнорування судами норм процесуального права призведе до формування негативної судової практики і що для Комунального підприємства "Керуюча компанія з Обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва" як для державного органу, що представляє інтереси територіальної громади міста Києва, дотримання норм законодавства України має виняткове значення.

Наведені заявником обставини, передбачені підпунктом а) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки заявником не обґрунтовано, в чому саме виявилася суперечність у застосуванні судами одних і тих самих норм права в оскаржуваному судовому рішенні, яке питання права має таке значення для правозастосовчої практики. Доводи заявника полягають у його незгоді з оцінкою судами зібраних у справі доказів та встановлених обставин, що не стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Доводи касаційної скарги також не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом в) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, оскільки незгода заявника з оскаржуваними судовими рішеннями в цілому, за відсутності інших обставин, не може розглядатися як обставина, що впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у малозначній справі і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у цій справі не підлягає розгляду додане до касаційної скарги представником Комунального підприємства "Керуюча компанія з Обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва" - адвокатом Коваленком О. О. клопотання про зупинення дії судових рішень.

Допущена в резолютивній частині оскаржуваної постанови апеляційного суду описка щодо назви місцевого суду та дати ухваленого ним рішення не є підставою для перегляду в касаційному порядку судових рішень у малозначній справі і може бути виправлена судом відповідно до положень статті 269 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Комунального підприємства "Керуюча компанія з Обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва" - адвоката Коваленка Олександра Олександровича на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 05 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Комунального підприємства "Керуюча компанія з Обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва" про відшкодування збитків та моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. А. Стрільчук