Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.11.2020 року у справі №646/4738/19
Постанова КЦС ВП від 14.02.2022 року у справі №646/4738/19

Ухвала

01 липня 2021 року

м. Київ

справа № 646/4738/19

провадження № 61-17197 сво 20

Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Гулька Б. І. (суддя-доповідач),

суддів: Висоцької В. С., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Фаловської І. М., Червинської М. Є.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлаки І. В., Хорошевського О. М., у справі за позовом Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року виконуючий обов'язки керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів.

Позовна заява мотивована тим, що відповідач є власником об'єкта нерухомого майна - нежитлових будівель виробничого призначення літ. "П-1", загальною площею 47,4 кв. м, та літ. "Р-1", загальною площею 389,6 кв. м, що розташовані по АДРЕСА_1.

ОСОБА_3 надав згоду ОСОБА_4 на отримання кадастрового номера та оформлення договору оренди земельної ділянки під експлуатацію та обслуговування нежитлових будівель виробничого призначення літ. "П-1" та літ "Р-1".

23 березня 2017 року ОСОБА_4 звернулась до Харківської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування вищевказаних нежитлових будівель.

Харківська міська рада надала ОСОБА_4 дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (цільове призначення - землі промисловості) по АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,5380 га, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель виробничого призначення літ. "А-1 ", літ "П-1" та літ. "Р-1".

Однак рішення щодо затвердження проєкту землеустрою та надання у користування спірної земельної ділянки Харківською міською радою не приймались.

Крім того, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 167124930 від 20 травня 2019 року, відомості про право власності/користування на спірну земельну ділянку не обліковуються.

Отже, станом на травень 2019 року вищевказаний проєкт землеустрою ОСОБА_1 не розроблено та не затверджено, а спірна земельна ділянка використовується ним без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав.

Крім того, відповідно до листа Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській областівід 20 березня 2019 року ОСОБА_1 не є суб'єктом плати у формі земельного податку або орендної плати за земельну ділянку по АДРЕСА_1.

ОСОБА_1, не сплачуючи орендну плату за користування частиною земельної ділянки, площею 2 514,22 кв. м, від загальної площі 5 384,00 кв. м, за відсутності укладеного договору, збільшив вартість власного майна, а Харківська міська рада втратила належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок Харківської міської ради.

З урахуванням зазначеного, прокурор просив суд стягнути з відповідача на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі 487 901,76 грн.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2019 року у складі судді Теслікової І. І. позов Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Харківської міської ради залишено без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, установивши, що спірна земельна ділянка, за безпідставне користування якою прокурор просив стягнути з відповідача кошти у розмірі орендної плати, не була сформована, як об'єкт права оренди, оскільки вона не мала ані визначених меж, ані кадастрового номера, інформація про неї не занесена до Державного земельного кадастру та, враховуючи те, що прокурор не надав витягу з нормативно-грошової оцінки, який відповідно до положень законодавства є належним та допустимим доказом щодо визначення розміру орендної плати, дійшов висновку про недоведеність позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задоволено, рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2019 року скасовано. Позов Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Харківської міської ради задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 487 901,76 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, встановивши, що відповідач користувався земельною ділянкою без достатніх правових підстав, а також безпідставно зберігав кошти у розмірі орендної плати за її використання, дійшов висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин положень статей 1212 1213 1214 ЦК України, оскільки для кондикційних зобов'язань важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про достатність наданого прокурором розрахунку безпідставно збережених коштів, у якому застосовано розмір нормативно-грошової оцінки, виходячи з вартості 1 кв. м землі у м. Харкові, оскільки цей розмір визначено Департаментом територіального контролю Харківської міської ради, який має право здійснювати розрахунки на підставі Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 646/4738/19 з Червонозаводського районного суду м. Харкова.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2021 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першоїсудової палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2021 року передано на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу № 646/4738/19 за позовом Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що розрахунок безпідставно збережених коштів має здійснюватися з урахуванням витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку землі, який, у свою чергу, входить до складу технічної документації на земельну ділянку.

Крім того, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги те, що спірна земельна ділянка не сформована, оскільки не містить кадастрового номера, відповідно, не може виступати самостійним об'єктом цивільних прав.

Підставами касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77 цс 18), у постановах Верховного Суду: від 11 вересня 2019 року у справі № 922/393/18, від 21 серпня 2019 року у справі № 641/1159/18 (провадження № 61-47987 св 18), від 29 січня 2019 року у справі № 922/536/18.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2020 року керівник Харківської місцевої прокуратури № 5 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважав, що наявні підстави для передачі справи на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2021 року у справі № 645/1040/19 (провадження № 61-19442 св 20), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2021 року у справі № 646/4546/19 (провадження № 61-7171 св 20) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 липня 2020 року у справі № 463/12532/18 (провадження № 61-21651 св 19), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року у справі № 638/13423/18 (провадження № 61-13423 св 19) застосовано принципово різний підхід для вирішення справ, що випливають з одних і тих правовідносин, в яких один і той самий предмет спору, та які врегульовані одними і тими самими нормами права, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці їх розгляду Верховним Судом шляхом відступлення від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викликана тим, що колегії суддів з різних судових палат у наведених вище судових рішеннях дійшли протилежних висновків про застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме:

- одна колегія суддів дійшла правового висновку про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об'єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові;

- інша колегія суддів, установивши, що фактичний розмір земельної ділянки визначено актом обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки, складеним Департаментом територіального контролю Харківської міської ради, дійшла висновку про наявності правових підстав для стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку.

Зазначене свідчить про застосування судом касаційної інстанції принципово різного підходу до вирішення справ, що випливають з одних і тих правовідносин, різне застосування положень закону, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці їх розгляду Верховним Судом, так як, застосовуючи положення статті 79-1 ЗК України до правовідносин, що виникають у зв'язку із безпідставним отримання чи збереженням земельної ділянки, помилковим буде врахування лише положень щодо сформованості земельної ділянки.

З огляду на викладене, касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року підлягає прийняттю до розгляду Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо частини 13 статті 7 ЦПК України не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

З огляду на вказане справа розглядатиметься Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

Керуючись частиною 13 статті 7, частиною 1 статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Прийняти до розгляду справу за позовом Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року.

Призначити справу до розгляду Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Головуючий Б. І. Гулько

Судді: В. С. Висоцька

В. І. Крат

Д. Д. Луспеник

Є. В. Синельников

І. М. Фаловська

М. Є. Червинська