Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.05.2021 року у справі №200/19014/18

УХВАЛА

29 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 200/19014/18

провадження № 61-6912ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2018 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 05 липня 2010 року № б/н у розмірі 113 751,79 грн та судові витрати по справі.

Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 20 червня 2019 року позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 задоволено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 20 червня 2019 року скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк".

18 січня 2021 року до Дніпровського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1, у якій просить ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

У квітні 2021 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2021 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких мотивів.

Згідно із пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає, касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

У пункті 1 частини 6 статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Зі змісту положень пункту 3 частини 3 статті 175, пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Справа № 200/19014/18 є малозначною в силу закону, оскільки ціна позову в ній становить 113 751,79 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з врахуванням встановленого з 01 січня 2021 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" цього показника на рівні 2
270,00 грн складає 227 000,00 грн (100 х 2 270,00).

АТ КБ "ПриватБанк" у касаційній скарзі вказує, що зазначена справа є малозначною, однак касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладених у справах № 904/4494/18, № 821/227/17, № 362/3912/18, № 301/2534/16-ц), та має виняткове значення для банку, оскільки одними з основних видів діяльності банку є кредитування фізичних та юридичних осіб, а також залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб. Стягнення з банку необґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу тягне за собою загрозу для можливості повернення банком залучених коштів вкладникам, а також ставить під загрозу репутацію банку, що перешкоджає його стабільній роботі, обмежує права та порушує майнові інтереси позивача.

Проте представник АТ КБ "ПриватБанк" не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики і справа має виняткове значення для АТ КБ "ПриватБанк". Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовим рішенням і відповідно не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики і справа має виняткове значення для банку.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Крат