Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.12.2020 року у справі №522/2986/18

Ухвала

04 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 522/2986/18

провадження № 61-18671ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області

від 03 грудня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду

від 13 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" в особі Центрального відділення публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" у місті Одесі, третя особа,

яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3, про визнання поруки такою, що припинена,

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2020 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року касаційну скаргу

ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги. Вищезазначену касаційну скаргу було залишено без руху у зв'язку із несплатою судового збору за її подання у розмірі, передбаченому законом, та необхідністю зазначення підстави (підстав), з якої (яких) подається касаційна скарга. Надано заявниці строк для усунення недоліків касаційної скарги до 15 січня 2021 року, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

18 січня 2021 року до Верховного Суду надійшла уточнена касаційна скарга ОСОБА_1, яка засвідчує, що заявниця виконала вимоги вищевказаної ухвали суду лише у частині сплати судового збору за подання касаційної скарги, однак не вказала підставу (підстави), з якої (яких) подається касаційна скарга, передбачену частиною 2 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

У касаційній скарзі та уточненій касаційній скарзі ОСОБА_1 звертає увагу суду касаційної інстанції на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, посилається, зокрема, на те, що судом апеляційної інстанції при ухваленні судового рішення не враховано положення постанови Пленуму Верховного Суду України

від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі".

В ухвалі від 24 грудня 2020 року суд звертав увагу ОСОБА_1, щопосилання на постанову Пленуму Верховного Суду України, яка містить роз'яснення з питань застосування законодавства тане є постановою Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, не може виступати підставою касаційного оскарження судових рішень згідно пункту 1 частини 2 статті 389 ЦПК України.

Отже наведені у касаційній скарзі та уточненій касаційній скарзі доводи

не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга подана

на підставі пункту 1 частини 2 статті 389 ЦПК України.

Зі змісту касаційної скарги також слідує, що підставою касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_1 зазначає те, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається заявник

у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пункту 1 частини 3 статті 411 ЦПК України.

Отже, посилання заявниці лише на неналежне дослідження судами попередніх інстанцій доказів за відсутності у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 389 ЦПК України (неврахування судом апеляційної інстанції

в оскарженому судовому рішенні висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; необхідність відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду; відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах) не може свідчити про дотримання пункту 5 частини 2 статті 392 ЦПК України щодо зазначення

у касаційній скарзі підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Отже вимоги ухвали Верховного Суду від 24 грудня 2020 року, в якій, зокрема, роз'яснено положення статей 389, 392 ЦПК України, в повній мірі заявницею не виконані.

У пункті 4 частини 4 статті 393 ЦПК України передбачено,

що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пункті 4 частини 4 статті 393 ЦПК України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи те, що касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 03 грудня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 листопада 2020 року і уточнена

касаційна скарга не містять підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України, згідно з пунктом 4 частини 4 статті 393 ЦПК України подана касаційна скарга підлягає поверненню заявнику.

Відповідно до вимог частини 6 статті 393 ЦПК України про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню

з нею, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення касаційної скарги.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 03 грудня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 листопада 2020 року у справі

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2

до публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" в особі Центрального відділення публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" у місті Одесі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3, про визнання поруки такою, що припинена, - повернути особі, яка подала касаційну скаргу.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Синельников