Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.04.2018 року у справі №495/2516/17

Ухвала

Іменем України

02 липня 2018 року

м. Київ

справа № 495/2516/17

провадження № 61-9570ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), ВисоцькоїВ. С., Пророка В.

В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на ухвалу

Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області

від 09 жовтня 2017 року, ухвалу апеляційного суду Одеської області

від 03 листопада 2017 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області

від 05 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до ОСОБА_4, треті особи: виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, про виділ в натурі 72/100 часток квартири в окремий об'єкт та припинення права спільної часткової власності на об'єкт нерухомості; за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, треті особи: виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, про визнання свідоцтва про право власності на житло недійсним та його скасування,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 14 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"

ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У квітні 2017 року ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4, треті особи: виконавчий комітет

Білгород-Дністровської міської ради Одеської області (далі - ВК Білгород-Дністровської міської ради Одеської області), орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, про виділ в натурі 72/100 часток квартири в окремий об'єкт та припинення права спільної часткової власності на об'єкт нерухомості.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до свідоцтва про право власності, виданого 10 липня 2014 року органом приватизації державного житлового фонду виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради на підставі розпорядження цього ж органу приватизації від 10 липня

2014 року, позивачам на праві спільної часткової власності належить

72/100 часток квартири АДРЕСА_1. Інші 28/100 часток вказаної квартири належать ОСОБА_4

Посилаючись на те, що невизначеність часток в натурі між співвласниками квартири призводить до постійних сварок та звернень сторін до органів місцевого самоврядування, позивачі просили: виділити в натурі

72/100 часток квартири АДРЕСА_1 в окремий об'єкт нерухомості; визнати право власності на окремий об'єкт нерухомості; припинити право спільної часткової власності спірної квартири. Одночасно просили призначити судову будівельно-технічну експертизу.

У липні 2017 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, треті особи: ВК Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, про визнання свідоцтва про право власності на житло недійсним та його скасування.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що відповідачі ОСОБА_9 та ОСОБА_11 на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 серпня 2008 року, яке набрало законної сили, були визнані особами, що втратили право користування спірною квартирою, а тому не мали права на приватизацію житла.

На підставі вищевикладеного з урахуванням уточнених зустрічних позовних вимог, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 просили визнати недійними та скасувати розпорядження ВК Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 10 липня 2014 року щодо визнання права власності та свідоцтва про право власності на житло на 72/100 часток спірної квартири за відповідачами.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області

від 09 жовтня 2017 року клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи задоволено.

Призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

- чи можливо провести технічний виділ в натурі належних

ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 72/100 часток в квартирі АДРЕСА_1 в окремий об'єкт нерухомості?

- якщо можливо провести технічний виділ в натурі належних

ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 72/100 часток в квартирі АДРЕСА_1 в окремий об'єкт нерухомості, то вказати наявні варіанти?

Проведення судової будівельно-технічної експертизи доручено судовому експерту Шевчук А.М., попереджено експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.

Оплату за проведення експертизи покладено на ОСОБА_7

Роз'яснено сторонам у справі положення статті 146 ЦПК України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали) про наслідки ухилення від участі в експертизі, згідно із законодавством України.

Провадження у справі на час проведення судової будівельно-технічної експертизи зупинено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що судова будівельно-технічна експертиза призначена для з'ясування питань, чи можливо провести технічний виділ в натурі належних часток спірної квартири в окремий об'єкт нерухомості, та у разі можливості такого виділу вказати наявні варіанти.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 03 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в частині оскарження ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 жовтня 2017 року про призначення експертизи повернуто заявникам на підставі частини 1 статті 293 ЦПК України

(у редакції, чинній на момент постановлення ухвали).

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали) ухвала суду про призначення судової експертизи оскарженню не підлягає, а тому апеляційна скарга в частині оскарження ухвали

Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області

від 09 жовтня 2017 року про призначення судової будівельно-технічної експертизи підлягає поверненню.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 05 грудня 2017 року ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області

від 09 жовтня 2017 року про зупинення провадження у справі залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 203 ЦПК України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали), тому правові підстави для скасування ухвали суду першої інстанції в частині зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи відсутні.

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 просять скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги доводи за зустрічним позовом та передчасно призначив судову будівельно-технічну експертизу, без визначення часток площі спірної квартири, які мають бути у володінні відповідачів.

Також, у касаційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 порушують клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки оскаржувану ухвалу апеляційного суду Одеської області від 05 грудня 2017 року було ухвалено за відсутності скаржників, повний текст ухвали апеляційного суду Одеської області від 05 грудня 2017 року отримано 22 грудня 2017 року, про що подано відповідні докази.

Відповідно до частини 2 статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, наявні підстави для його поновлення.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумніві щодо їх застосування чи тлумачення.

Відповідно до частини 1 статті 143 ЦПК України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали) для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 57 ЦПК України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали) визначено, що висновок експерта є одним із доказів, на підставі якого суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 203 ЦПК України

(у редакції, чинній на момент постановлення ухвали) провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи (пункт 5 частина перша

статті 202 ЦПК України).

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивачі за первісним позовом просили призначити судову будівельно-технічну експертизу у справі, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 202 ЦПК України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали) є підставою для зупинення провадження у справі.

Згідно з частиною 1 статті 293 ЦПК України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали) ухвала суду про призначення судової експертизи оскарженню не підлягає.

Повертаючи апеляційну скаргу в частині оскарження ухвали суду першої інстанції про призначення судової будівельно-технічної експертизи, апеляційний суд виходив з того, що ухвала суду про призначення судової експертизи не є предметом апеляційного перегляду відповідно до частини 1 статті 293, частини 5 статті 297 ЦПК України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали).

Із змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 та 5 статті 394, статті 390 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити.

Поновити ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 строк на касаційне оскарження ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області

від 09 жовтня 2017 року, ухвали апеляційного суду Одеської області

від 03 листопада 2017 року та ухвали апеляційного суду Одеської області

від 05 грудня 2017 року.

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до ОСОБА_4, треті особи: виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, про виділ в натурі 72/100 часток квартири в окремий об'єкт та припинення права спільної часткової власності на об'єкт нерухомості; за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, треті особи: виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, про визнання свідоцтва про право власності на житло недійсним та його скасування, за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на ухвалу

Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області

від 09 жовтня 2017 року, ухвалу апеляційного суду Одеської області

від 03 листопада 2017 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області

від 05 грудня 2017 року, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

В. С. Висоцька

В. В. Пророк