Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.05.2020 року у справі №521/8693/17

Ухвала

28 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 521/8693/17

провадження № 61-7293cк20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є.

В., розглянув касаційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, яка підписана представником Бродецькою Світланою Борисівною, на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 червня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року у справі за позовом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, у розмірі 6
022,04 грн.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 07 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року позов Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради суму виплаченої щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 4 624,75

грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

17 квітня 2020 року засобами поштового зв'язку Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Бродецькою С. Б., на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 червня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року. Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права та просить скасувати рішення суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову у справі № 521/8693/17 становить 6 022,04 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа № 521/8693/17 є малозначною у силу вимог закону.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Вказівка в резолютивній частині постанови Одеського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржені рішення ухвалено у малозначній справі.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v.
CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржені рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 червня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року у справі за позовом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков