Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.12.2020 року у справі №401/807/20

Ухвала

30 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 401/807/20

провадження № 61-17611ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Зайцева А.

Ю.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (далі - СП ТОВ "Світловодськпобут"), в якому просив зобов'язати припинити нарахування плати за послуги з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1, з моменту відключення вказаної квартири від централізованого опалення, тобто з 16 серпня 2017 року.

Позов мотивовано тим, що 10 травня 2017 року ОСОБА_1 відключив свою квартиру від внутрішньо-будинкових мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання на підставі рішення Міжвідомчої комісії про надання йому дозволу при наявності технічної можливості встановлення індивідуального опалення від 20 лютого 2015 року. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою припинити нараховувати плату за послуги централізованого опалення з підстав не отримання вказаної послуги, проте відповідач продовжує здійснювати таке нарахування.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 червня 2020 року позов задоволено.

Зобов'язано СП ТОВ "Світловодськпобут" припинити нарахування плати за послуги з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 з моменту відключення вказаної квартири від централізованого опалення, тобто з 16 серпня 2017 року.

Стягнуто з СП ТОВ "Світловодськпобут" на користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 червня 2020 року скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до СП ТОВ "Світловодськпобут" про зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.

Компенсовано СП ТОВ "Світловодськпобут" сплачений судовий збір в сумі 1 261,21
грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

24 листопада 2020 року ОСОБА_1 подав до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 жовтня 2020 рокуу вказаній цивільній справі.

В касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій статті Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 5 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За правилом пункту 5 частини 6 статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" передбачено, що у 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2020 року

(на час подання касаційної скарги) - 2 102 грн.

Предметом позову у даній справі є захист прав споживачів, а саме: зобов'язання відповідача вчинити певні дії - припинити нарахування плати за послуги з централізованого опалення квартири.

Справа № 401/807/20 не є справою з ціною позову, що станом на 01 січня 2020 року перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн х 250 = 525 500 грн).

Отже, відповідно до пункту 5 частини 6 статті 19 ЦПК України вказана справа є малозначною в силу закону.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Верховним Судом не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Разом із тим, колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, не дають підстав як для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, так і для висновку про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу чи становить суспільний інтерес.

Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, конституційним принципом судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених законом.

Цьому конституційному принципові відповідає загальне правило пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України щодо того, що всі судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Це означає, що рішення суду апеляційної інстанції у таких справах є остаточними і подальшому оскарженню не підлягає.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справі: "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 5 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев