Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.12.2019 року у справі №212/5286/17

УХВАЛА

24 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 212/5286/17

провадження № 61-22762ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В.

В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Покровський відділ державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Саксаганський відділ державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про стягнення пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів.

В обґрунтування позову зазначала, що згідно з виданим Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу 12 листопада 2008 року виконавчим листом з ОСОБА_1 стягнуто на її користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від усіх доходів на кожну дитину. У період з 01 вересня 2014 року до 31 жовтня 2015 року відповідач належним чином не виконував обов'язку із утримання дітей, внаслідок чого утворилась заборгованість зі сплати аліментів. Просила суд стягнути з ОСОБА_1 на її користь неустойку за прострочення сплати аліментів за період з 01 вересня 2014 року до 31 жовтня 2015 року у розмірі 75 964,92 грн.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 08 листопада 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пеню (неустойку) за прострочення сплати аліментів в розмірі 5 737,71 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_2, задоволена частково.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 08 листопада 2017 року змінено в частині розміру пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів, стягнутої з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, збільшено пеню (неустойку) за прострочення сплати аліментів з 5 737,71 грн до 29 953,08 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського апеляційного суду із заявою про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 червня 2019 року задоволена його скарга на дії державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби м. Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та зобов'язано державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості за аліментами, які стягуються з нього за виконавчим листом №2-4011/08 від 12 листопада 2008 року. Зазначає, що, отримавши, здійснений державним виконавцем, перерахунок заборгованості, стало очевидним, що розмір пені (неустойки), яка була з нього стягнута на підставі постанови суду апеляційної інстанції, розраховано неправильно, з грубим порушенням його прав та інтересів. Перерахунок, здійснений на підставі ухвали суду, було проведено вже після набрання законної сили постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року, тому ОСОБА_1 вважає, що для правильного вирішення вказаної справи, постанова суду апеляційної інстанції має бути переглянута у зв'язку із нововиявленими обставинами.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Покровський відділ державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Саксаганський відділ державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про стягнення пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів відмовлено. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року залишено в силі. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставини, які вказані ОСОБА_1 у заяві, не є нововиявленими, у розумінні статті 423 ЦПК України.

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 вважає, що суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржувану постанову з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, взяв до уваги обставини, які не мають достатнього обґрунтування, не заслухав пояснення сторін.

ОСОБА_1 зазначає, що 07 червня 2019 року ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу зобов'язано державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості за аліментами, оскільки державний виконавець неправильно нараховував аліменти з його доходу. Із вказаного перерахунку заборгованості вбачається, що розмір пені (неустойки), яка була стягнута на підставі постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року, розраховано неправильно, із грубим порушенням його прав та інтересів. Також перерахунок здійснено після набрання законної сили постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року, що має значення для вирішення вказаної справи, отже постанова суду апеляційної інстанції має бути переглянута у зв'язку із нововиявленими обставинами. Суд при ухвалені оскаржуваної постанови проігнорував вказані обставини та не надав їм правової оцінки.

З огляду на зазначене, ОСОБА_1 просив скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-IX (далі-Закон №460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-IX (далі-Закон №460-ІХ, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-IX (далі-Закон №460-ІХ (08 лютого 2020 року).

Касаційна скарга у цій справі подана у грудні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності ~law12~.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України (тут і далі - у редакції на час подання касаційної скарги) суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною 5 статті 394 ЦПК України у разі, якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Переглядаючи судове рішення за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції під час дослідження матеріалів справи надав оцінку доказам, які містяться у справі, з урахуванням доводів заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами і дійшов висновку, що судам обох інстанцій було відомо про наявність ухвали про роз'яснення судового рішення та про ухвалу про перерахунок заборгованості за аліментами за період з 22 серпня 2016 року до сьогодні, тому посилання ОСОБА_1 на зазначену ухвалу як нововиявлену обставину, суд апеляційної інстанції відхилив. Вказана ухвала від 07 червня 2019 року не має значення для перегляду заяви за нововиявленими обставинами, оскільки неустойка зі сплати аліментів, яка була нарахована судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції була здійснена за інший період з 01 вересня 2014 року до 31 жовтня 2015 року.

З огляду на те, що доводи та аргументи, наведені ОСОБА_1 у касаційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і не дають підстав для висновків про незаконність оскаржуваного судового рішення, тому правильне застосовування судом апеляційної інстанції норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За змістом пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК Україниу випадку оскарження ухвали (крім ухвали якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , пунктом 2 частини 4 , частинами 5 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Покровський відділ державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Саксаганський відділ державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про стягнення пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття судом та оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко