Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.12.2020 року у справі №766/953/19

Ухвала

Іменем України

25 січня 2021 року

м. Київ

справа № 766/953/19

провадження № 61-19006ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І.

М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Херсонського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність державних виконавців, зобов'язання вчинити певні дії, за участю заінтересованих осіб: Корабельного районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.

Одеса), Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року ОСОБА_3 звернувся зі скаргою на бездіяльність державних виконавців щодо невідкладення виконавчих дій, зобов'язання вчинити певні дії.

Скарга обґрунтована тим, що в провадженні Корабельного районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона (далі - Корабельного РВ ДВС м. Херсона) Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться виконавче провадження № ~organization0~ з виконання виконавчого листа № 667/2146/15-ц, виданого Херсонським міським судом Херсонської області 11 листопада 2016 року про зобов'язання ОСОБА_2 не перешкоджати йому брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначення способу участі батька у вихованні доньки шляхом встановлення щонедільного спілкування батька з дитиною у вихідний день - неділю з 18.00 год до 20.00 год у присутності матері дитини за місцем реєстрації дитини, або за іншою адресою, обумовленою сторонами заздалегідь.

Вказане виконавче провадження було відкрите на підставі постанови головного державного виконавця Корабельного РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області Семенчева А. І. від 16 лютого 2017 року.

Вимоги виконавчого документа ОСОБА_2 не виконувалися, остання не давала йому можливості бачитися із донькою у день та час, визначені рішенням суду, про що 19 лютого 2017 року державним виконавцем було складено акт, яким зафіксовано факт невиконання боржницею судового рішення та на підставі вказаного акта винесено постанову від 21 лютого 2017 року про накладення на ОСОБА_2 штрафу у сумі 1
700,00 грн за невиконання рішення суду.

Незважаючи на вище викладені обставини, ОСОБА_2 продовжує систематично ухилятися від виконання рішення суду та чинить йому перешкоди у побаченнях з донькою.

Так, загалом, за період з 28 серпня 2018 року його зустрічі із донькою ОСОБА_5 не відбулися: 16 вересня 2018 року - у зв'язку з його відсутністю у м. Херсоні, про що ним подано відповідну заяву до Корабельного РВ ВДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області, 21 жовтня 2018 року зустріч не відбулася з ініціативи ОСОБА_2, у зв'язку із хворобою дитини, про що ним подано відповідну заяву, 28 жовтня 2018 року зустріч не відбулася з ініціативи ОСОБА_2, у зв'язку із хворобою дитини, про що ним подано відповідну заяву, 02,09,16,23 грудня 2018 року зустрічі не відбулися з ініціативи ОСОБА_2, у зв'язку із хворобою дитини, про що ним подані заяви до Корабельного РВ ВДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області з вимогами відкласти проведення виконавчих дій на іншу дату та узгодження з ним місця та часу зустрічі. Вказані зустрічі не були перенесені.

Листом начальника Корабельного РВ ВДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області від 03 січня 2019 року № 156 його повідомлено про неможливість винесення постанови про відкладення виконавчих дій у зв'язку з тим, що боржниця повідомила про причини неможливості проведення зустрічі - хвороба дитини.

08 січня 2019 року старшим державним виконавцем Чумак В. В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яка мотивована тим, що станом на 08 січня 2019 року вимоги виконавчого листа № 667/2146/15-ц боржником не виконуються, а без її участі рішення суду не може бути виконано, і після надсилання повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення до органу досудового розслідування - завершується, шляхом винесення вмотивованої постанови про закінчення виконавчого провадження.

Вказана постанова була ним оскаржена як у судовому порядку, так і до начальника Корабельного РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області, за результатами розгляду якої постановою начальника Корабельного РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області від 28 січня 2019 року скасовано постанову старшого державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 08 січня 2019 року.

Разом з тим, за період з 08 до 28 січня 2019 року, поки виконавче провадження не було відновлене, його зустрічі з донькою, які мали відбутися 13,20,27 січня 2019 року, не відбувались, оскільки ОСОБА_2 не надавала йому можливості побачитися з дитиною та не повідомляла про причини неможливості організувати вказані зустрічі. При цьому, він подав до Корабельного РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області заяву від 04 березня 2019 року з вимогами відкласти проведення виконавчих дій та перенести зустрічі, призначені на вказані дати на інший час, однак вони перенесені не були.

24 лютого 2019 року його зустріч з донькою не відбулася з ініціативи ОСОБА_2 у зв'язку з хворобою дитини, при цьому, постановою старшого державного виконавця Корабельного РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області від 22 лютого 2019 року, проведення виконавчих дій (зустріч 24 лютого 2019 року) відкладено до 25 лютого 2019 року включно, однак він, як сторона виконавчого провадження, про винесення вказаної постанови належним чином повідомлений не був, оскільки вона була направлена поштою лише 27 лютого 2019 року.

10 березня 2019 року зустріч з донькою не відбулася, у зв'язку з його відсутністю у м. Херсоні, про що ним подано заяву до Корабельного РВ ВДВС м.

Херсона ГТУЮ у Херсонській області із проханням встановити час і місце перенесення зустрічі, а також її організації у інший день, однак зустріч перенесена не була.

Постановою в. о. начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 16 квітня 2019 року у зв'язку із численними зверненням боржника щодо неправомірності дій державних виконавців, проведеною начальником відділу перевіркою матеріалів виконавчого провадження та встановленням порушень державних виконавців в ході виконавчого провадження, з метою недопущення порушень у подальшому, вказане виконавче провадження було передано для подальшого виконання з Корабельного РВ ВДВС м.

Херсона ГТУЮ у Херсонській області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області).

Постановою від 24 квітня 2019 року вказане виконавче провадження прийняте до виконання старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області Лепською А. В.

28 квітня 2019 року зустріч з донькою не відбулася у зв'язку з його відсутністю у м. Херсоні, про що ним подано заяву до Корабельного РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області із проханням встановити час і місце перенесення зустрічі, а також її організації у інший день, однак зустріч перенесена не була.

Листом начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонської області від 24 травня 2019 року № 7688/5 йому повідомлено, що перенесення зустрічі державним виконавцем у зв'язку з його відсутністю у м. Херсоні на іншу дату не передбачено рішенням суду та рекомендовано для додаткових зустрічей з донькою звернутися до ОСОБА_2

24 травня 2019 року старшим державним виконавцем Лепською А. В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з виконанням ОСОБА_2 судового рішення.

28 травня 2019 року він подав до ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонської області заяву про відновлення виконавчого провадження у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 продовжує чинити йому перешкоди у побаченнях з донькою, зокрема, 26 травня 2019 року.

29 травня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про накладення на ОСОБА_2 штрафу в сумі 3 400,00 грн за невиконання судового рішення. 02 червня 2019 року зустріч не відбулась у зв'язку з хворобою дитини, зустріч перенесена не була.

07 червня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про накладення на ОСОБА_2 штрафу в сумі 3 400,00 грн за невиконання судового рішення.

16 червня 2019 року він у письмовому вигляді повідомив державного виконавця про неможливість зустрічі із донькою 23 червня 2019 року у зв'язку з його відсутністю в м. Херсоні та просив вказану зустріч перенести.

21 червня 2019 року старшим державним виконавцем Лепською А. В. винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій до 27 червня 2019 року, яка на дату звернення до суду із вказаною скаргою ним не отримана, про її існування йому стало відомо 07 липня 2019 року з реєстру виконавчих проваджень.

Скаржник зазначав, що у порушення вимог пункту 5.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, статті 32 Закону України "Про виконавче провадження" державними виконавцями не були винесені постанови про відкладення проведення виконавчих дій та перенесення його зустрічей із донькою, які не відбулися у визначений судовим рішенням день та час, тому просив суд: визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Корабельного РВ ДВС у м.

Херсон ГТУЮ у Херсонській області Чумак В. В. щодо невідкладення проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № ~organization1~, а саме: зустрічей ОСОБА_3 із донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, які мали відбутися з 18:00 год до 20:00 год 16 вересня, 21,28 жовтня 2018 року, 02,09,16,23 грудня 2018 року, 13,20,27 січня 2019 року, 10 березня 2019 року (правонаступник - Корабельний РВ ДВС м.

Херсона Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)); визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області Лепської А. В. (правонаступник - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)) щодо невідкладення проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № ~organization2~, а саме: зустрічей ОСОБА_3 із донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, які мали відбутися з 18:00 год до 20:00 год 28 квітня, 26 травня, 02 червня 2019 року; зобов'язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Лепську А. В. (правонаступник - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)) винести постанови про відкладення проведення виконавчих дій та перенесення зустрічей ОСОБА_3 із донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, які згідно з рішенням суду мали відбутися з 18:00 год до 20:00 год.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03 серпня 2020 року у задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовлено.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 03 серпня 2020 року скасовано, ухвалено нове рішення.

Скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Корабельного РВ ДВС у м. Херсон ГТУЮ у Херсонській області Чумак В. В. щодо невідкладення проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № ~organization3~, а саме: зустрічей ОСОБА_3 із донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, які мали відбутися з 18:00 год до 20:00 год 02,09,16,23 грудня 2018 року.

Зобов'язано відповідний орган державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на виконанні якого перебуває виконавче провадження № ~organization4~ винести постанови про відкладення проведення виконавчих дій та перенесення зустрічей ОСОБА_3 із донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, які згідно з рішенням суду мали відбутися: 02,09,16,23 грудня 2018 року з 18:00 год до 20:00 год, на інший день.

У решті скарги відмовлено.

У касаційній скарзі, яка надійшла до Верховного Суду у грудні 2020 року, ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, просить скасувати постанову Херсонського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 2 статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 16 листопада 2016 року у справі № 667/2146/16-ц, зміненим рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 26 жовтня 2016 року, визначено спосіб участі ОСОБА_3 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено щонедільне спілкування батька з дитиною у вихідний день - неділю з 18.00 год до 20.00 год у присутності матері дитини за місцем реєстрації дитини або іншою адресою, обумовленою сторонами заздалегідь, про що видано виконавчий лист, який звернуто стягувачем ОСОБА_3 до примусового виконання.

16 лютого 2017 року державним виконавцем Корабельного РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області відкрито виконавче провадження ВП № ~organization5~ з примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа.

Щонедільні зустрічі батька ОСОБА_3 з донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, не відбулися у наступні дні: 16 вересня, 21,28 жовтня, 02,09,16,23 грудня 2018 року, 13,20,27 січня,10 березня, 28 квітня, 26 травня, 02 червня 2019 року, що учасники справи не заперечують.

Відповідно до положень статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до статті 447 ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

Частинами 2 та 3 статті 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно з частиною 1 , пунктів 1, 3 частини 2 , пунктів 16, 22 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених частиною 1 , пунктів 1, 3 частини 2 , пунктів 16, 22 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і частиною 1 , пунктів 1, 3 частини 2 , пунктів 16, 22 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження"; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені частиною 1 , пунктів 1, 3 частини 2 , пунктів 16, 22 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до пункту 1 частини 5 , частини 6 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення. Особи, які на підставі закону звернулися з позовом в інтересах інших осіб (крім прокурора), беруть участь у виконавчому провадженні і користуються правами сторони виконавчого провадження, відкритого за їхньою заявою або за заявою іншої сторони в справі.

Порядок виконання рішення суду про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною регламентується статтею 64-1 Закону України "Про виконавче провадження" та передбачає: виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному статтею 64-1 Закону України "Про виконавче провадження". У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених статтею 64-1 Закону України "Про виконавче провадження") та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені статтею 64-1 Закону України "Про виконавче провадження". У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею. Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 64-1 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з пунктами 7-10 розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2832/5), за наявності обставин, що перешкоджають проведенню побачення стягувача з дитиною, державний виконавець відкладає проведення виконавчих дій в порядку, визначеному статтею 32 Закону. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною, визначені рішенням або державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною третьою статті 64-1 Закону. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною четвертою статті 64-1 Закону. При кожному наступному невиконанні боржником зазначеного рішення державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною четвертою статті 64-1 Закону. У разі виконання боржником рішення виконавець складає акт, що підписується сторонами виконавчого провадження, та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону.

Отже, закон покладає на державного виконавця обов'язок здійснення перевірки виконання боржником рішення про встановлення побачень з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною, визначених рішенням і за наявності обставин, що перешкоджають проведенню побачення стягувача з дитиною, державний виконавець відкладає проведення виконавчих дій в порядку, визначеному статті 32 Закону.

Згідно з приписами статті 32 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм статті 32 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.

Як встановлено судами, побачення ОСОБА_3 з донькою, встановлені рішенням суду, під час знаходження виконавчого листа на примусовому виконанні у Корабельному РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області не відбулися:

16 вересня 2018 року - у зв'язку з відсутністю стягувача у м. Херсоні, про що ним подано до Корабельного РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області заяву від 10 вересня 2018 року;

21 і 28 жовтня 2018 року - у зв'язку з хворобою доньки, про що ОСОБА_2 повідомила стягувача за телефоном, а стягувач відповідними заявами від 22 і 29 жовтня 2018 року повідомив Корабельний РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області.

Разом з тим, у заявах на адресу Корабельного ВДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області від 10 вересня, 22,27 жовтня 2018 року ОСОБА_3 не порушував питання про відкладення виконавчих дій та перенесення побачень з донькою на інші дати, а державний виконавець також такі рішення не приймав, що не суперечить закону, оскільки він може, а не зобов'язаний відкласти виконавчі дії з власної ініціативи (стаття 32 Закону України "Про виконавче провадження").

Таким чином, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку у зазначеній частині скарги, щодо відсутності підстав вважати незаконною бездіяльність державного виконавця з невідкладення побачень ОСОБА_3 з дитиною, які не відбулися 16 вересня, 21,28 жовтня 2018 року, і як наслідок - відсутності підстав для зобов'язання державного виконавця винести постанову про відкладення вказаних виконавчих дій та перенесення зустрічей на іншу дату.

Щодо побачень ОСОБА_3 з донькою, які не відбулися 02,09,16,23 грудня 2018 року слід зазначити наступне.

30 листопада 2018 року ОСОБА_2 повідомила Корабельний ВДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області про хворобу доньки та неможливість зустрічей, а 12 грудня 2018 року боржниця подала довідку про хворобу, лікарняний та заяву про неможливість зустрічі 16 грудня 2018 року.

21 грудня 2018 року ОСОБА_2 також повідомила Корабельний ВДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області про неможливість зустрічі стягувача з донькою 23 грудня 2018 року, а 28 грудня 2018 року надала довідку про хворобу.

ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що його побачення з донькою 02,09,16,23 грудня 2018 року не відбулися, подав до Корабельного ВДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області 07,10,17,26 грудня 2018 року відповідно заяви про відкладення зустрічі з донькою на інші дати.

Тому державний виконавець, відповідно до приписів статті 32 Закону України "Про виконавче провадження", повинен був відкласти виконавчі дії та перенести дні побачень батька з донькою на інші дати.

Закон, регламентуючи підстави і порядок відкладення виконавчих дій, пов'язує їх з наявністю обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій, при цьому, не містить вичерпного переліку обставин, за яких таке відкладення можливо та зазначає про інші підстави, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм статті 32 Закону України "Про виконавче провадження" України "Про виконавче провадження".

Таким чином, хвороба дитини та позиція боржниці щодо ненадання можливості побачення батька з донькою у вказані дні, стали причиною, що перешкоджала проведенню виконавчих дій, внаслідок чого стягувач був позбавлений можливості скористатися своїм правом на побачення з донькою у відповідні дні: 02,09,16,23 грудня 2018 року.

Закон не вказує, що відкладення виконавчих дій можливо лише до їх початку.

Судами встановлено, що стягувач довідувався про те, що побачення з донькою не відбудеться, саме у ці дні, а не повідомлявся про це завчасно, а тому не мав можливості подати заяву про відкладення виконавчих дій до їх початку.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про незаконність бездіяльності державного виконавця щодо невідкладення виконавчих дій та зобов'язання вчинити дії щодо відкладення побачень батька з дитиною 02,09,16,23 грудня 2018 року.

Щодо неправомірності бездіяльності виконавця з відкладення виконавчих дій - зустрічей ОСОБА_3 з донькою, які не відбулися 13,20,27 січня 2019 року слід зазначити наступне.

08 січня 2019 року старшим державним виконавцем Корабельного РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області Чумак В. В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" за виконавчим листом № 667/2146/15-ц.

28 січня 2019 року начальником відділу ця постанова скасована.

Тобто, побачення батька з дитиною не відбулися 13,20,27 січня 2019 року - у період, коли виконавче провадження було закінчено, а виконавчі дії не проводилися.

Із заявою про відкладення виконавчих дій та перенесення його зустрічей з донькою, які не відбулися 13,20,27 січня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до Корабельного РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області 04 березня 2019 року, тоді як, згідно зі статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження", відкладення виконавчих дій може бути здійснено на строк до 10 робочих днів, однак, у даному випадку, з останнього порушення (27 січня 2020 року) минуло більше 35 днів.

Побачення ОСОБА_3 з донькою 10 березня, 28 квітня 2019 року не відбулися у зв'язку з відсутністю стягувача у зазначені дні у м. Херсоні, про що він повідомив державного виконавця, подавши заяви від 06 березня і 24 квітня 2019 року та виклавши у них прохання про перенесення зустрічі.

При цьому ОСОБА_3 не обґрунтував свою відсутність такими обставинами, з якими закон (стаття 32 Закону України "Про виконавче провадження") пов'язує можливість відкладення виконавчих дій, як-то: відрядження, хвороба, тощо, тобто об'єктивно унеможливлюючи таке побачення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання неправомірної бездіяльності державного виконавця щодо невідкладення проведення виконавчих дій - зустрічей ОСОБА_3 з донькою, які не відбулися 10 березня і 28 квітня 2019 року.

Щодо вимог скарги ОСОБА_3 на неправомірну бездіяльність державного виконавця та про відкладення побачень його з донькою, які не відбулися 28 травня і 02 червня 2019 року, слід зазначити наступне.

24 травня 2019 року старший державний виконавець Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі - УДВС ГТУЮ у Херсонській області) винесла постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" (фактичне повне виконання рішення).

29 травня 2019 року старший державний виконавець УДВС ГТУЮ в Херсонській області Лепська А. В., у зв'язку з заявою ОСОБА_3 про відновлення виконавчого провадження у зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 рішення суду у добровільному порядку і чинення перешкод у спілкуванні з дитиною, винесла постанову про відновлення виконавчого провадження та наклала на ОСОБА_2 штраф у розмірі 3
400,00 грн.

Стягувач ОСОБА_3 не порушував перед державним виконавцем питання про відкладення побачення його з донькою, яке не відбулося згідно з рішенням суду у неділю 28 травня 2019 року на інший день.

Згідно з актом державного виконавця від 02 червня 2019 року побачення стягувача ОСОБА_3 з донькою не відбулося, зі слів адвоката ОСОБА_2, у зв'язку з хворобою дитини, при цьому батька не допущено до житла, де зареєстрована і проживає донька.

Постановою від 07 червня 2019 року старший державний виконавець УДВС ГТУЮ в Херсонській області Лепська А. В. наклала на ОСОБА_2 штраф у розмірі 3 400,00
грн, згідно з актом від 02 червня 2019 року.

Із заявою про відкладення побачення з донькою, яке не відбулося 02 червня 2019 року ОСОБА_3 до державного виконавця не звертався.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_3 про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця та зобов'язання винести постанову про відкладення виконавчих дій щодо побачень з дитиною, які не відбулися 28 травня і 02 червня 2019 року.

Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання незаконною бездіяльності старшого державного виконавця Корабельного РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області Чумак В. В. щодо невідкладення виконавчих дій у виконавчому провадженні № ~organization6~ - зустрічей ОСОБА_3 з донькою ОСОБА_4, які мали відбутися: 02,09,16,23 грудня 2018 року, а також зобов'язання відповідного органу державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на виконанні якого перебуває виконавче провадження № ~organization7~, винести постанови про відкладення проведення виконавчих дій та перенесення зустрічей ОСОБА_3 із донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, які згідно з рішенням суду мали відбутися: 02,09,16,23 грудня 2018 року з 18:00 год до 20:00 год, на інший день.

Крім того, суд апеляційної інстанції вірно зауважив, що порушення права ОСОБА_3 на спілкування з донькою, внаслідок перешкоджання матір'ю дитини, стало підставою звернення його до Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні "Бондар проти України" від 17 грудня 2019 року констатував порушення статті 8 Конвенції - права на "сімейне життя" заявника, основоположним елементом якого є право взаємного спілкування одного з батьків і дитини (п. 32), зазначив, що з фактів вбачається, що численні побачення заявника з його дитиною не відбулися через поведінку матері (пункт 33) та констатував неналежне виконання рішень суду про встановлення побачень з дитиною (пункт 36).

Зі змісту касаційної скарги, судового рішення, що оскаржується, та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою, наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо його незаконності та неправильності, правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Підстави, передбачені статтею 411 ЦПК України, для скасування судового рішення, що оскаржується, у касаційній скарзі не зазначено.

Керуючись частиною 4 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність державних виконавців, зобов'язання вчинити певні дії, за участю заінтересованих осіб: Корабельного районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2, за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Херсонського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

С. О. Карпенко

І. М. Фаловська