Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.02.2020 року у справі №1522/24766/12

Ухвала

Іменем України

30 січня 2020 року

м. Київ

справа № 1522/24766/2012

провадження № 61-1410 ск20

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Гнатенко Анна Вікторівна, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси у складі судді Домусчі Л. В. від 04 червня 2019 рокута постанову Одеського апеляційного суду у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Сегеди С. М., Цюри Т. В., від 04 грудня 2019 року за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнення судового збору,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну стягувача по виконавчому листу № 1522/24766/2012 публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" (далі - ПАТ "Марфін Банк"), який 20 листопада 2017 року відступив право вимоги за кредитним договором від 30 липня 2008 року товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінанс Груп" (далі - ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп"), а останній цього ж дня відступив право вимоги ОСОБА_2. Оскільки із відступленням права вимоги третім особам ПАТ "Марфін Банк" втратив право вимоги до боржника, просив замінити стягувача у виконавчому провадженні та визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 червня 2019 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року, у задоволенні заявиОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішеннята ухвалити нове, яким його заяву задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що відмовляючи у задоволенні вимог заяви, суди попередніх інстанцій безпідставно застосували вимоги статті 1054 ЦК України та дійшли помилкового висновку про неможливість відступлення права вимоги фізичній особі. Крім того, після укладення договорів про відступлення права вимоги у боржника повністю відсутні обов'язки перед первісним кредитором, що є безумовною підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Дослідивши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1, колегія суддів дійшла наступного висновку.

У відкритті касаційного провадження в частині відмови у задоволенні заявипро визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню слід відмовити з таких підстав.

Згідно з пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 352 ЦПК України, ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених частиною 2 статті 352 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

У частині 1 статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у частині 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

З наведених норм не вбачається, що ухвала суду першої інстанції про відмову у визнані виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, віднесена законодавцем до ухвал, що можуть виступати об'єктами касаційного оскарження.

Постанова апеляційного суду, прийнята за результатами апеляційного перегляду такої ухвали, не може бути предметом перегляду у касаційному порядку.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин та з урахуванням норм процесуального права оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не підлягають оскарженню у касаційному порядку.

У відкритті касаційного провадження в частині відмови у задоволенні заявипро заміну сторони виконавчого провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до положень статті 124, пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Вказане є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з частиною 1 статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частина 2 статті 442 ЦПК України).

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1, суди попередніх інстанцій встановивши, що внаслідок укладення договорів про відступлення права вимоги від 20 листопада 2017 року ПАТ "Марфін Банк" відступило право вимоги ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп", а ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" фізичній особі Брейтбарт І. О., яка не може надавати фінансові послуги, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для заміни сторони виконавчого провадження.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів про неможливість відступлення права вимоги фізичній особі, оскільки статтею 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах.

Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11, провадження № 14-222цс18.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Таким чином, зі змісту касаційної скарги та доданих матеріалів убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування статі 442 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, наслідки розгляду такої скарги не мають значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень, тому є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Гнатенко Анна Вікторівна, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 04 червня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнення судового збору.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара