Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.01.2019 року у справі №486/529/18

Ухвала

Іменем України

26 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 486/529/18

провадження № 61-48693ск18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В.І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 16 серпня 2018 року у складі судді Савіна О. І. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Шаманської Н. О., Данилової О. О., Коломієць В.

В., у справі за позовом приватного підприємства "Южноукраїнський комбінат харчування" до ОСОБА_4 про стягнення з працівника майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року приватне підприємство "Южноукраїнський комбінат харчування" (далі - ПП "Южноукраїнський комбінат харчування") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, у якому просило стягнути майнову шкоду, заподіяну працівником при виконанні трудових обов'язків, у розмірі 11 572,26 грн.

Позовна заява мотивована тим, що з 13 вересня 2016 року до 12 червня 2017 року ОСОБА_4 перебувала у трудових відносинах із ПП "Южноукраїнський комбінат харчування", працюючи на посаді адміністратора кафе "Молодіжне". 13 вересня 2016 року з відповідачем укладено договір про повну матеріальну відповідальність. На момент звільнення ОСОБА_4 за розпорядженням директора було проведено інвентаризацію товарів, матеріалів і грошових коштів, що були закріплені за нею як за матеріально відповідальною особою. Згідно з протоколом інвентаризаційної комісії по інвентаризації товарно-матеріальних цінностей від 12 червня 2017 року в підрозділі ПП "Южноукраїнський комбінат харчування" кафе "Молодіжне" виявлено недостачу матеріальних цінностей на загальну суму 41 695,92 грн, з яких 21
053,66 грн були списані на втрати підприємства, а недоїмка матеріальних цінностей на суму 20 642,26 грн виникла з вини відповідальної особи - ОСОБА_4, яка добровільно сплатила 9 070,00 грн. Оскільки претензія про добровільне відшкодування збитків у розмірі 11 572,26 грн залишилася без задоволення, ПП "Южноукраїнський комбінат харчування" просило задовольнити позов.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 16 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПП "Южноукраїнський комбінат харчування" майнову шкоду у розмірі 11 572,26 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення судів мотивовано тим, що ПП "Южноукраїнський комбінат харчування" надано належні та допустимі докази на підтвердження факту укладання між сторонами договору про повну матеріальну відповідальність, зобов'язання за яким щодо забезпечення збереження ввірених підприємством матеріальних цінностей ОСОБА_4 не виконано. Відповідно до проведеної інвентаризації в кафе "Молодіжне" було виявлено нестачу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 41 965 грн. 92 коп. Комісія постановила частину коштів в сумі 21 053,66 грн списати на втрати підприємства, а суму недостачі 20 642,26 грн. 26 коп. відшкодувати за рахунок винних осіб, зокрема, адміністратора кафе "Молодіжне" ОСОБА_4, з яких 9 070 грн були утримані з заробітної плати ОСОБА_4 Тому розмір завданої позивачу шкоди становить 11 572,26 грн. Вини інших працівників у допущенні недостачі товарно-матеріальних цінностей, які були ввірені відповідачу, не встановлено.

При цьому апеляційний суд при відхиленні доводів апеляційної скарги про недоведеність передачі майна вказав, що позивачем надано порівняльна відомість результатів інвентаризації товарів, матеріалів, тари та грошових коштів в торгівлі від 14 вересня 2017 року, з підписом відповідача на зазначених відомостях про отримання цих цінностей. Твердження позивача про те, що протягом її перебування на посаді адміністратора кафе "Молодіжне" їй не були забезпечені належні умови праці та відповідні умови зберігання товарно-матеріальних цінностей, апеляційний суд вважав безпідставними, оскільки зазначені обставини нічим не підтверджені. Доказів звернень ОСОБА_4 до адміністрації закладу з цього приводу, останньою суду надано не було.

14 грудня 2018 року ОСОБА_4 засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 16 серпня 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року. ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ПП "Южноукраїнський комбінат харчування".

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Зокрема, ОСОБА_4 зазначає, що суди попередніх інстанцій неповно з'ясували всі фактичні обставини, що мають значення для справи, не дослідили і не надали належної правової оцінки доказам у справі. Вказує, що; позивач не довів створення умов для збереження ввірених цінностей та факту передачі майна; не з'ясовано чи відноситься вказана позивачем втрата майна до нормального виробничого ризику.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

У пункті 1 частини 1 статті 134 КЗпП передбачено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку коли між працівником і підприємством, установою, організацією, відповідно до пункті 1 частини 1 статті 134 КЗпП укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Суди встановили, що з 13 вересня 2016 року до 12 червня 2017 року ОСОБА_4 перебувала у трудових відносинах із ПП "Южноукраїнський комбінат харчування", працюючи на посаді адміністратора кафе "Молодіжне", та з нею було укладено договір про повну матеріальну відповідальність. Розмір завданої позивачу шкоди становить 11 572,26 грн.

Встановивши, що ОСОБА_4 відноситься до категорії працівників, з якими може бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність та несе повну матеріальну відповідальність, визначивши розмір шкоди, суди зробили обґрунтований висновок про задоволення позову.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженого судового рішення свідчить, що правильне застосовування судами першої та апеляційної інстанцій норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 260 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 16 серпня 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року у справі за позовом приватного підприємства "Южноукраїнський комбінат харчування" до ОСОБА_4 про стягнення з працівника майнової шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н.О. Антоненко

В.І. Журавель