Історія справи

Постанова КЦС ВП від 17.01.2024 року у справі №200/7407/19
Ухвала КЦС ВП від 01.10.2020 року у справі №200/7407/19

УХВАЛА

Іменем України

23 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 200/7407/19

провадження № 61-13193ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 липня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мельник Олександр Іванович, про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Бабушкінського районного суду м.

Дніпропетровська з указаним позовом.

У жовтні 2019 року ОСОБА_2 подала до Бабушкінського районного суду м.

Дніпропетровська заяву, в якій просила залишити позовну заяву без розгляду, скасувати ухвалу про забезпечення позову від 07 травня 2019 року та повернути сплачений судовий збір.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2019 року, з урахування ухвали суду від 13 лютого 2020 року про виправлення описки, заяву ОСОБА_2 про залишення позовної заяви без розгляду задоволено частково.

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_1, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мельник О. І., про витребування майна з чужого незаконного володіння залишено без розгляду. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Бабушкінського районного суду м.

Дніпропетровська від 07 травня 2019 року, щодо заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно суб'єктами державної реєстрації стосовно квартири АДРЕСА_1. У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про повернення судового збору відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2019 року ОСОБА_2 подала до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просила оскаржувану ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що заяву про залишення позову без розгляду вона не підписувала та не подавала.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 липня 2020 року ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2019 року скасовано та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

31 серпня 2020 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 липня 2020 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції оскаржуване судове рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 4 статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

З матеріалів касаційного провадження та оскаржуваного судового рішення убачається, що розгляд цивільної справи було призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, що позбавило можливості суд пересвідчитися чи підтримує позивач подану заяву.

Заява про залишення позову без розгляду була подана до канцелярії Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 29 жовтня 2019 року за вх. № 38653, проте датована 30 жовтня 2019 року.

Отже, встановивши, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про залишення позову без розгляду, оскільки не пересвідчився в тому, чи дійсно заяву подано ОСОБА_2, яка категорично заперечує подання та підписання від свого імені заяви про залишення позовної заяви без розгляду, апеляційний суд дійшов правильного висновку про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду.

Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків суду, правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки оскаржувана постанова Дніпровського апеляційного суду від 27 липня 2020 року є законною та обґрунтованою, постановлена з додержанням норм права, підстави для її скасування відсутні.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись частиною 4 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 липня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мельник Олександр Іванович, про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити ОСОБА_1.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська