Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 01.04.2021 року у справі №127/7387/20

Ухвала

Іменем України

19 березня 2021 року

м. Київ

справа № 127/7387/20

провадження № 61-455ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Тітова М.

Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року у справі за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги теплопостачання,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого теплопостачання.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 жовтня 2020 року позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" заборгованість за спожиті послуги з централізованого теплопостачання в загальному розмірі

36 324,82 грн, з яких: 32 976,16 грн - заборгованість за спожиті послуги

з централізованого опалення; 1 221,79 грн - 3% річних від простроченої суми заборгованості; 2 126,87 грн - інфляційні. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1

09 листопада 2020 року подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 12 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху через несплату судового збору.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 листопада 2020 року

ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 жовтня 2020 року та продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, у зв'язку з невиконанням у встановлений строк вимог ухвали про усунення недоліків апеляційної скарги, визнано неподаною і повернуто апелянту.

У січні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року. Посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права,

ОСОБА_1 просить скасувати оскаржену ухвалу. Касаційна скарга мотивована тим, що у зв'язку з хворобою, скрутним фінансовим положенням, пандемією тощо, не мала змоги сплатити судовий збір за подачу апеляційного скарги.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Судами встановлено, що 09 листопада 2020 року ОСОБА_1 подала до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, яка містила посилання на те, що відповідно до статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" від сплати судового збору вона звільнена.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 12 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, через несплату судового збору, оскільки ОСОБА_1 не є позивачем у справі, а відповідно до статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. Тому на заявника не поширюються стаття 22 Закону України "Про захист прав споживачів".

Після отримання вказаної ухвали 20 листопада 2020 року ОСОБА_1 подала клопотання про звільнення її від сплати судового збору, мотивуючи тим, що

в зв'язку із захворюванням вона ніде не працює, а пенсії ще не отримує, а тому не має коштів для сплати судового збору.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 листопада 2020 року

ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та апеляційну скаргу залишено без руху і надано п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для сплати судового збору, оскільки: сама по собі обставина, що на даний час апелянт, з її слів, не працює та не перебуває на обліку

в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області і не отримує пенсію не свідчить про відсутність у ОСОБА_1 доходів; у наданій виписці із медичної карти відсутні висновки про її непрацездатність чи обмеження працездатності; ОСОБА_1 також не відноситься до осіб, перелічених

в пункті 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", тобто за суб'єктною ознакою вона також не підлягає звільненню від сплати судового збору.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 копію ухвали від 24 листопада 2020 року отримала 27 листопада 2020 року.

Станом на 08 грудня 2020 року вимоги ухвали апеляційного суду від 24 грудня

2020 року ОСОБА_1 не виконано, докази сплати судового збору до суду не надходили, тому судом апеляційної інстанції апеляційну скаргу повернуто заявнику.

У частині 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 356 ЦПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Частиною 2 статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених Частиною 2 статті 357 ЦПК України, застосовуються положення Частиною 2 статті 357 ЦПК України.

У відповідності до частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені частини 3 статті 185 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно з частиною 6 статті 185 ЦПК України повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною 4 статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 є відповідачем у справі, а за захистом свого порушеного права звернулось Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", тому положення норми частини 3 статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" застосуванню не підлягають; інших доказів на підтвердження важкого майнового стану та наявності умов, які свідчать про можливість звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору нею не надано.

За таких обставин суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог статті 356 ЦПК України, оскільки заявник не додав до апеляційної скарги документ, що підтверджує сплату судового збору, а підстави для звільнення його від сплати судового збору - відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, правильне застосування норм права (статей 185, 356, 357 ЦПК України)

є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необґрунтованість скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оскільки правильне застосовування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга

є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою

ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від

08 грудня 2020 року у справі за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги теплопостачання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

М. Ю. Тітов