Історія справи

Постанова ККС ВП від 17.08.2022 року у справі №607/12237/20
Ухвала ККС ВП від 18.03.2021 року у справі №607/12237/20

Ухвала

21 липня 2021 року

м. Київ

справа № 607/12237/20

провадження № 51-1343 ск 21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Булейко О. Л.,

суддів Анісімова Г. М., Фоміна С. Б.,

розглянувши касаційну скаргу захисника Молинь Р. П. на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 грудня 2020 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 18 травня 2021 року щодо ОСОБА_1,

встановив:

У касаційній скарзі захисник Молинь Р. П. порушив питання про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання приписів п. 4 ч. 2 зазначеної статті.

Відповідно до вимог ст. 427 КПК у касаційній скарзі необхідно зазначити: вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції; обґрунтування цих вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Вказаних приписів кримінального процесуального закону захисник Молинь Р. П. належним чином не виконав.

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Тобто суд касаційної інстанції є судом права, а не факту.

Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Тому, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК, що є підставою для зміни чи скасування таких рішень, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 грудня 2020 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 18 травня 2021 року щодо ОСОБА_1 захисник Молинь Р. П. просить скасувати у зв'язку з істотним порушеннями вимог кримінального процесуального закону.

Однак, у касаційній скарзі захисник Молинь Р. П., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону належного обґрунтування зазначеним доводам не наводить, а також не конкретизує, яким чином ці порушення, з огляду на положення ст. 412 КПК, вплинули на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, та були б безумовною підставою для скасування зазначеного рішення.

Разом з цим, в обґрунтування незаконності судового рішення, захисник Молинь Р.

П., серед іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Приписами ст. 415 КПК визначено виключний перелік підстав, за наявності яких, суд призначає новий розгляд у суді першої інстанції, а саме: якщо встановлено порушення, передбачені ст. 415 КПК ; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів; судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.

Тобто, порушуючи питання про скасування оскаржуваних судових рішень із призначенням нового розгляду у суді першої інстанції внаслідок істотного порушення кримінального процесуального закону захисник повинен був керуватися статтями 412, 415 КПК, та вказати, за наявності, на підстави, вичерпний перелік яких передбачений у цих статтях.

Проте, в касаційній скарзі не зазначено порушень, які, з огляду на положення статей 412, 415 КПК, були би підставою для скасування оскаржених судових рішень з призначенням нового розгляду саме у суді першої інстанції.

Відсутність у скарзі належного обґрунтування, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

За таких обставин на підставі ч. 1 ст. 429 КПК колегія суддів вважає за необхідне залишити без руху касаційну скаргу, надавши захиснику Молинь Р. П. строк для усунення недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника Молинь Романа Петровича залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

О. Л. Булейко Г. М. Анісімов С. Б. Фомін