Історія справи

Ухвала ККС ВП від 15.12.2019 року у справі №369/8469/18
Ухвала ККС ВП від 15.12.2019 року у справі №369/8469/18

Ухвала

іменем України

22 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 369/8469/18

провадження № 51-5768 ск 19

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючогоБущенка А. П.,суддів:Григор'євої І. В., Крет Г. Р., розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника Шокурова Ю. Л., подану в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 28 березня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року.

Оскаржені судові рішення

1. Зазначеним вироком, залишеним без змін апеляційним судом

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,

засуджено за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання на строк 9 років позбавлення волі.

2. Суд визнав доведеним, що 24 грудня 2016 року близько 21:00 ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи у будинку по АДРЕСА_1 під час розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_2, який проживав за вказаною адресою, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ними, маючи прямий умисел, направлений на завдання останньому тілесних ушкоджень, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно збив з ніг ОСОБА_2 та наніс у короткий проміжок часу не менше 32 ударів кулаками та взутими ногами по різним частинам тіла потерпілого - голові, грудній клітині, животі, спині, верхнім та нижнім кінцівкам. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 25 грудня 2016 року був госпіталізований до Києво-Святошинської центральної районної лікарні, де помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Вимоги і доводи, наведені в касаційній скарзі

3. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на пункти 1, 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) просить скасувати судові рішення і закрити кримінальне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 КПК. Стверджує, що ОСОБА_2 був ініціатором конфлікту та перший спричинив бійку, на уникнення якої засуджений відштовхнув потерпілого, в результаті чого останній впав та вдарився головою, передбачити настання смерті потерпілого засуджений не міг.

4. Крім того, в основу вироку покладено показання потерпілих, які не були очевидцями конфлікту. На думку захисника, посилатися на них у вироку суд не мав права. Також сторона захисту зазначає, що судом не було встановлено умислу, мотиву, мети вчинення інкримінованого його підзахисному злочину.

5. Захисник вважає, що матеріали, які було витребувано в суді апеляційної інстанції за клопотанням прокурора, не є належним доказом, оскільки в них відсутні підтверджуючи документи повноважень слідчих на проведення слідчих дій.

6. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає положенням статті 419 КПК, оскільки в своєму рішенні суд не надав відповідей на аргументи, викладені в його апеляційній скарзі та повторно не дослідив обставини, встановлені під час кримінального провадження.

Оцінка Суду

7. Відповідно до вимог пункту 2 частини 2 статті 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, доданих до неї судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

8. Згідно з частиною 2 статті 438 КПК при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього ж Кодексу.

9. Ускарзі захисник наводить доводи, що за своїм змістом стосуються невідповідності висновків суду у вироку фактичним обставинам справи, що на його думку, призвело до прийняття незаконного рішення.

10. Відповідно до частини 1 статті 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

11. Разом із тим, правильність оцінки судом першої інстанції доказів була предметом перевірки апеляційним судом. Апеляційний суд надав вичерпні відповіді на усі доводи апеляційної скарги, які по суті, аналогічні доводам касаційної скарги. Касаційна скарга не містить доводів, які б ставили під сумнів висновки судів попередніх інстанцій щодо обставин справи.

12. Доводи захисника про те, що суд не мав права посилатися на показання потерпілих, які не були очевидцями конфлікту колегія суддів вважає неспроможними, оскільки, як видно з оскаржуваного вироку, допитані, відповідно до статті 95 КПК потерпілі дали правдиві послідовні показання.

13. Так, потерпіла ОСОБА_3 вказала, що коли вона ввечері 24 грудня 2016 року повернулася додому, то застала свого чоловіка дуже побитим, але він відмовився їхати у лікарню, пославшись на те, що не хоче зашкодити сусіду, проте ОСОБА_3 наполягла та чоловіка відвезли в лікарню, де він помер. Приводів для ревнощів вона чоловіку не давала, горілку для чоловіка та сусіда не купувала. Потерпіла ОСОБА_4 зазначила, що вона спілкувалась із сином, коли він був у лікарні, син був дуже побитий, проте вона змогла з ним поговорити, син вказав, що напередодні його побив сусід ОСОБА_1.

14. Захисник у своїй касаційній скарзі, посилаючись на відсутність у матеріалах судового провадження документів, які підтверджують повноваження слідчих на проведення слідчих дій, разом з тим, оскаржує витребування під час апеляційного розгляду матеріалів кримінального провадження №12016110200005324, у яких встановлено наявність доручення т. в. о. начальника СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області Алексійчука О. М. про проведення досудового розслідування слідчому СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області Власюку Є. В., постанови про створення слідчої групи від 27 грудня 2016 року, якою створено слідчу групу у складі слідчих СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області Власюка С. В. та Петрова О. В., постанови про створення слідчої групи від 16 листопада 2017 року, якою створено слідчу групу у складі слідчих СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області Веселої С. В. та Троценка В. В., доручення заступника начальника СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП у Київській області Ковальчука О. М. про проведення досудового розслідування слідчому СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області Веселій С. В.

15. Колегія суддів не встановила порушень частини 3 статті 404 КПК під час перевірки вироку суду щодо ОСОБА_1 у апеляційному порядку, як це намагається представити захисник у своїй касаційній скарзі. Крім того, з наданої ухвали апеляційного суду убачається, що підстав для дослідження доказів судом апеляційної інстанції, у ході розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_1 встановлено не було.

17. Суд також не вбачає порушення кримінального процесуального закону в тому, що документи та інші письмові докази надавалися прокурором під час судового провадження, а суд не долучив їх до матеріалів справи. Посилання захисника на те, що всі докази сторін мають бути долучені до матеріалів досудового розслідування і приєднані судом до обвинувального акта, суперечить вимогам процесуального закону.

18. Частина 1 статті 317 КПК передбачає, що до обвинувального акта долучаються документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження, тобто саме такого порядку додержувався суд першої інстанції під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_1. До того ж, саме такий порядок сприяє стороні у реалізації її прав, оскільки дає можливість висловити заперечення щодо допустимості та належності кожного окремого доказу під час надання його іншою стороною. Клопотань захисника про необхідність ознайомлення з ними або про необхідність їх долучення до матеріалів судової справи під час судового розгляду не надходили.

19. Апеляційний суд, обґрунтовуючи в ухвалі свою позицію, послався на конкретні докази, що містяться у кримінальному проваджені та свідчать про правильність висновків суду першої інстанції щодо доведеності обставин справи та правової кваліфікації дій засудженого. Ухвала апеляційного суду належним чином вмотивована і відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.

20. Переконливих аргументів, які б вказували на неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність при юридичній оцінці діяння, в касаційній скарзі не зазначено.

21. З огляду на викладене, обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які свідчать про необхідність відкриття провадження і перевірки його матеріалів, а з касаційної скарги та долучених до неї копій судових рішень убачається, що підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись пунктом 2 частини 2 статті 428 КПК, Суд постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника Шокурова Ю. Л., поданою в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 28 березня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

А. П. Бущенко І. В. Григор'єва Г. Р. Крет