Історія справи

Ухвала ККС ВП від 11.03.2021 року у справі №757/316/21

Ухвала

Іменем України

10 березня 2021 року

м. Київ

провадження № 51-1213 впс 201

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Чистика А. О.,

суддів Бородія В. М., Мазура М. В.,

розглянувши клопотання прокурора Сороки Миколи Костянтиновича про направлення обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020000000000243 від 26 лютого 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України)з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,

встановив:

До Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), надійшло клопотання прокурора Сороки М. К. про направлення кримінального провадження відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з Першотравневого районного суду м. Чернівці до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Клопотання мотивовано тим, що обвинувачений у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 обіймає посаду начальника територіального сервісного центру №7341 Регіонального сервісного центру МВС в Чернівецькій області; обвинувачений ОСОБА_3 обіймає посаду провідного консультанта - адміністратора територіального сервісного центру № 6841 регіонального сервісного центру МВС в Хмельницькій області; обвинувачений ОСОБА_2 обіймає посаду начальника територіального сервісного центру № 7342 Регіонального сервісного центру МВС в Чернівецькій області. Оскільки, обвинувачені є працівниками правоохоронних органів, наділених виключними повноваженнями щодо реєстрації транспортних засобів, реалізації права користування та розпорядження вказаною рухомою власністю щодо необмеженого кола осіб; як керівники очолюваних ними організацій мають зв'язок з судовими та правоохоронними органами області, не відсторонені від займаних посад, тому, на думку прокурора, виникає сумнів у можливості незалежного, неупередженого та безстороннього розгляду кримінального провадження стосовно них судами Чернівецької області. Крім того, зазначає, що обвинувачені та потерпілі проживають в різних областях. Вказує, що Чернівецька область, у зв'язку з пандемією Коронавірусу, віднесена до "червоної зони". Просить вказане кримінальне провадження направити з Першотравневого районного суду м. Чернівці до суду Тернопільської області, оскільки він є найбільш наближений до місць проживання більшості потерпілих.

В поданих запереченнях захисники Джевага М. В. та Павчук І. С., які діють в інтересах обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зазначають, що доводи, викладені у клопотанні прокурора, є необґрунтованими та безпідставними. Вказують на те, що згідно обвинувального акта, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають на території Чернівецької області.

Захисники Каденко О. О. та Дем'янова О. В., які діють в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, у своїх запереченнях, також зазначають, що прокурором у клопотанні не наведено достатніх правових підстав для передачі цього провадження на розгляд до іншого суду. Вказують на те, що більшість обвинувачених та потерпілих проживають в Чернівецькій області.

Учасники судового провадження належним чином повідомлені про день і час розгляду клопотання, проте в судове засідання вони не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду не надійшло, що не перешкоджає розгляду даного клопотання.

Перевіривши доводи, наведені у клопотанні та в запереченнях, дослідивши інші матеріали, надані на розгляд суду касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.

За правилами ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.

Згідно із ч. 3 ст. 34 КПК України до повноважень Верховного Суду відноситься вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого.

Частиною 1 ст. 34 КПК України визначений вичерпний перелік підстав для передачі кримінального провадження на розгляд іншого суду, а саме: до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності; після задоволення відводів (самовідводів) чи інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду; обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; ліквідовано суд, або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.

При цьому, абз. 6 ч. 1 цієї ж статті передбачено, що до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В положеннях статей 32, 34 КПК України законодавцем чітко визначені підстави для направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, в тому числі в межах юрисдикції різних апеляційних судів. Проте, жодної із наведених підстав для направлення кримінального провадження відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, клопотання прокурора Сороки М. К. не містить.

Доводи прокурора щодо можливої упередженості суддів Чернівецької області при здійсненні розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заслуговують на увагу з огляду на те, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Згідно зі ст. 126 Конституції України вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється, держава забезпечує особисту безпеку судді та членів його сім'ї.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Крім того, законодавством України закріплена ціла система гарантій незалежності суддів під час здійснення правосуддя.

Разом із тим, будь-яких даних про можливу необ'єктивність або упередженість в цьому провадженні суддів Чернівецької області прокурор у клопотанні не наводить.

Водночас, такі дані, за умови їх належного підтвердження, можуть слугувати самостійною підставою для відводу судді, але не для направлення кримінального провадження до іншого суду (винятком є випадки, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК України, про які прокурор у клопотанні не зазначає).

Жодної із вищенаведених підстав з долученням відповідних підтверджуючих документів для направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів клопотання прокурора, не містить. При цьому, посилання прокурора в клопотанні на те, що обвинувачені та потерпілі проживають за межами Чернівецької області, а також інші його доводи, на думку Суду, не можуть завадити оперативності та ефективності розгляду цього кримінального провадження у Першотравневому районному суді м. Чернівці.

Таким чином, викладені в клопотанні прокурора доводи, якими він обґрунтовує необхідність зміни підсудності кримінального провадження, не є підставами у розумінні ст. 34 КПК України для передачі кримінального провадження з одного суду до іншого.

У зв'язку з цим клопотання захисника про необхідність направлення цього кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів є необґрунтованим, а тому підстав для його задоволення немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 34 КПК України, Суд

постановив:

В задоволенні клопотання прокурора Сороки Миколи Костянтиновича про направлення обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020000000000243 від 26 лютого 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК Україниз одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів- відмовити.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

А. О. Чистик В. М. Бородій М. В. Мазур