Ухвала

10 березня2020 року

м. Київ

справа № 332/571/19

провадження № 51-517 ск 20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Булейко О. Л.,

суддів Анісімова Г. М., Іваненка І. В.,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 27 жовтня 2019 року щодо нього,

встановив:

3 лютого 2020 року Касаційним кримінальним судом Верховного Суду касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 через її невідповідність вимогам п. 3, п. 4, п. 5 ч. 2 та ч. 5 ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) залишено без руху і надано строк для усунення недоліків.

У межах наданого строку для усунення недоліків касаційної скарги та на виконання ухвали касаційного суду засуджений ОСОБА_1 направив нову касаційну скаргу проте недоліків, пов'язаних зі змістом касаційної скарги не усунув.

Підстави для скасування або зміни оскаржуваних рішень касаційним судом, визначено у ст. 438 КПК. Відповідно до ч. 2 ст. 438 КПК при вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 2 ст. 438 КПК .

Так, ухвалу Запорізького апеляційного суду від 27 жовтня 2019 року, засуджений ОСОБА_1 просить скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Проте касаційна скарга засудженого містить лише формальні посилання на підстави для скасування ухвали апеляційного суду із перебігом подій у провадженні та наведеною власною оцінкою обставин справи, однак у ній не наведено доводівдля скасування оскаржуваного судового рішення щодо нього на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на положення п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК у їх взаємозв'язку.

Також, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, ОСОБА_1 не наводить переконливих доводів для скасування ухвали апеляційного суду на підставі передбаченій п. 2. ч. 1 ст. 438 КПК.

Серед іншого, вказуючи на невідповідність призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 414 КПК не обґрунтовує у чому полягає його явна несправедливість.

Натомість, як вбачається зі змісту касаційної скарги, засуджений вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду, що згідно з приписами статей 433, 438 КПКне є предметом перегляду суду касаційної інстанції.

Крім того, касаційна скарга ОСОБА_1 містить суперечності. Як вбачається з її змісту, засуджений заперечує свою винуватість у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК), за який його засуджено, при цьому просить суд касаційної інстанції змінити ухвалу апеляційного суду та призначити йому покарання за вказаний злочин із застосуванням положень ст. 69 КК, а також звільнити його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК. Вказане позбавляє можливості встановити позицію ОСОБА_1 щодо підстав оскарження судового рішення.

Оскільки суд касаційної інстанції є судом права, а не факту та відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, та переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. Тому, відсутність у ній обґрунтування, з підстав передбачених у ст. 438 КПК, про що було наголошено засудженому ОСОБА_1 в ухвалі Верховного Суду, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, касаційна скарга засудженого підлягає поверненню.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 27 жовтня 2019 року щодо нього повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

О. Л. Булейко Г. М. Анісімов І. В. Іваненко