ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

26.12.2017 Київ П/9901/11/17 9901/11/17

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білоуса О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

11 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя, яка не вжила заходів для належної перевірки викладених фактів та обставин ознак дисциплінарного проступку судді Вищого адміністративного суду України Гончар Л.Я.;

зобов'язати Вищу раду правосуддя відкрити дисциплінарне провадження стосовно судді Вищого адміністративного суду України Гончар Л.Я.;

визнати протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя, яка виявилася у ненаданні належної відповіді на запит від 22 березня 2016 року;

зобов'язати Вищу раду правосуддя протягом 15 днів надати відповідно до законодавства обґрунтовану відповідь на запит позивача від 22 березня 2016 року.

Аналіз цих вимог та їх обґрунтування дають підстави для висновку, що позивач фактично оскаржує рішення та діяльність Вищої ради правосуддя щодо розгляду його скарги.

У відкритті провадження в адміністративній справі за цим позовом необхідно відмовити, враховуючи наступне.

Конституцією України встановлено, що відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення добору суддів, прокурорів, їх професійної підготовки, оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності, фінансового та організаційного забезпечення судів (частина 10 статті 131).

Порядок дисциплінарного провадження щодо судді врегульовано Законом України від 2 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон про судоустрій і статус суддів), зокрема частиною першою статті 107 визначено право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 реалізував право на звернення до Вищої ради правосуддя зі скаргою на дії судді ВАСУ ОСОБА_3, який, на думку позивача, вчинив дисциплінарний проступок.

Згідно зі статтею 108 Закону про судоустрій і статус суддів дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог Законом України "Про Вищу раду правосуддя".

За правилами статті 42 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі-Закон про ВРП) дисциплінарне провадження розпочинається за скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарна скарга), поданою відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", або за ініціативою Дисциплінарної палати чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.

Дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.

Дисциплінарне провадження включає: 1) попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги; 2) відкриття дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарне провадження здійснюється в розумний строк. Строки здійснення дисциплінарного провадження визначаються статті 42 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі-Закон про ВРП) дисциплінарне провадження розпочинається за скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарна скарга), поданою відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та регламентом Вищої ради правосуддя.

Пунктами 1,2 частини першої статті 43 Закону про ВРП встановлено, що член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач): вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи; за наявності підстав, визначених статті 42 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі-Закон про ВРП) дисциплінарне провадження розпочинається за скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарна скарга), поданою відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", - повертає дисциплінарну скаргу скаржнику.

Отже, статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя стосовно розгляду скарг та здійснення дисциплінарного провадження щодо судді визначаються Конституцією України, законами України "Про Вищу раду правосуддя" та "Про судоустрій і статус суддів".

З ухвали від 12 вересня 2017 року № 3511/0/18-17, постановленої членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківським П.М., вбачається, що скаргу ОСОБА_2 стосовно дисциплінарного проступку судді ВАСУ ОСОБА_3 залишено без розгляду та повернуто як таку, що не відповідає вимогам частини другої статті 107 Закону про судоустрій і статус суддів. Зміст цієї ухвали, копію якої позивач додав до свого позову, свідчить, що попередню перевірку скарги ОСОБА_2 від 22 березня 2016 року, яка надійшла до Вищої ради правосуддя 25 березня 2016 року, проведено як дисциплінарну скаргу.

З огляду на постановлення оскаржуваної ухвали за результатами попередньої перевірки скарги дії Вищої ради правосуддя щодо проведення попередньої перевірки не можуть бути самостійним предметом адміністративного позову як такі, що не породжують безпосередніх правових наслідків (не змінюють обсягу прав і обов'язків особи, у тому числі й позивача).

Крім того, частиною четвертою статті 44 Закону про ВРП визначено, що рішення про повернення дисциплінарної скарги оскарженню не підлягає.

Разом із статті 42 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі-Закон про ВРП) дисциплінарне провадження розпочинається за скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарна скарга), поданою відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" про ВРП встановлено процедуру стосовно оскарження рішень, ухвалених Дисциплінарними палатами.

Так, відповідно до частини другої статті 50 Закону про ВРП за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

Якщо Дисциплінарна палата ухвалила рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється (частина шоста цієї статті).

Частиною першою статті 51 Закону про ВРП встановлено, що право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення.

Скаржник має право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження.

Згідно з положеннями статті 52 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" до суду може бути оскаржене рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати.

Таке законодавче врегулювання випливає з пункту 3 частини 1 статті 131 Конституції України, яким визначено, що в Україні діє Вища рада правосуддя, яка розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.

Зі змісту цього позову вбачається, що ОСОБА_2 заявив позовні вимоги, які зводяться до визнання протиправною бездіяльності Вищої ради правосуддя щодо невідкриття дисциплінарного провадження відносно судді Вищого адміністративного суду України Гончар Л.Я. та зобов'язання відповідача відкрити таке провадження, тобто фактично оскаржується діяльність щодо постановлення ухвали від 12 вересня 2017 року № 3511/0/18-17 членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківським П.М. У цій ухвалі зазначено, що вона оскарженню не підлягає, тобто не зазначено, що її може оскаржити заявник ОСОБА_2

За такого правового врегулювання та з огляду на матеріали позовної заяви суддя дійшов висновку, що така ухвала та діяльність органів Вищої ради правосуддя щодо її постановлення не підлягають оскарженню в судах.

Також необхідно вказати, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи у публічно-правових правовідносинах з відповідачем і саме при здійсненні ним чітко визначених чинним законодавством владних управлінських функцій. Право на оскарження рішення, дій Вищої ради правосуддя, її органів, що здійснюють дисциплінарне провадження, мають лише суб'єкти цього провадження в порядку, передбаченому законом. Громадяни, які не є суб'єктами дисциплінарного провадження щодо суддів, не мають права оскаржувати дії та рішення визначених законом органів за результатами такого провадження.

Частиною 3 статті 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Водночас ОСОБА_2 не є суб'єктом дисциплінарного провадження в розумінні зазначених норм законодавства, тобто між ним та Вищою радою правосуддя, органи якої розглянули його скаргу в установленому законодавством порядку, відсутній будь-який спір, що підлягає розгляду в судах. З матеріалів позовної заяви вбачається, що Вища рада правосуддя не вчиняла будь-яких дій або бездіяльності, які б створювали для позивача права та обов'язки і породжували для нього право на захист, і, відповідно, право на звернення до суду з таким позовом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, за такого правового врегулювання у відкритті провадження у справі за цим позовом необхідно відмовити.

Разом із цим в ухвалі необхідно зазначити наступне.

За правилами частини 4 статті 18 та частини 2 статті 1711 КАС України (у редакції від 6 липня 2005 року, зі змінами і доповненнями), який втратив чинність 15 грудня 2017 року, позивач звернувся з таким позовом до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції, оскільки до 15 грудня 2017 року вирішення таких справ належало до компетенції цього суду.

Відповідно до підпункту 5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, позовні заяви та апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані до Вищого адміністративного суду України як суду першої або апеляційної інстанції та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу; позовні заяви щодо оскарження рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарної палати, які подані до Вищого адміністративного суду України та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Великої Палати Верховного Суду і розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною 4 статті 22 КАС України в редакції від 15 грудня 2017 року встановлено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Аналіз цих норм процесуального законодавства дає підстави для висновку, що вирішення питання про відкриття провадження у цій справі належить до повноважень Верховного Суду.

Керуючись статтями 22,170,266, підпунктом 12 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя О.В. Білоус