Історія справи

Ухвала КГС ВП від 11.03.2021 року у справі №910/8245/20

УХВАЛА

25 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/8245/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О. В. - головуючий, Білоус В. В., Огороднік К. М.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020

у справі № 910/8245/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВ-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КМ-УКРАЇНА"

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2021, поштовим відправленням, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 у справі №910/8245/20 в порядку статей 286, 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/8245/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковського О. В., судді - Білоуса В. В., судді - Погребняка В. Я., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 22.01.2020.

Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2020 касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 у справі №910/8245/20 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме - виконати вимоги пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн., докази надсилання копії касаційної скарги учасникам справи листом з описом вкладення, звернутись до суду з заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, навівши причини пропуску строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням поважності підстав його пропуску.

25.02.2021 Головне управління Державної податкової служби у місті Києві направило до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про усунення недоліків, до якого долучено докази надіслання касаційної скарги іншим сторонам у справі, докази сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з викладенням підстав поновлення процесуального строку на касаційне оскарження.

У зв'язку з відпусткою судді Погребняка В. В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/8245/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Васьковський О. В., суддя - Білоус В. В., суддя - Огороднік К. М., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2021.

Розглянувши доводи вищевказаного клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 у справі №910/8245/20, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 119 ГПК України, Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частиною 1 статті 119 ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.

Оскаржувана ухвала Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 у справі №910/8245/20, повний текст якої виготовлено 16.12.2020, підлягала касаційному оскарженню протягом двадцяти днів з дня її складанняз урахуванням вимог частини 2 статті 288 ГПК України, а саме до 05.01.2021 включно.

Проте, скаржником касаційну скаргу на зазначену ухвалу подано 11.01.2021, про що свідчить поштовий штемпель на конверті, тобто, скаржником пропущений строк, встановлений статті 288 ГПК України для подання касаційної скарги.

В якості підстав для поновлення строку скаржником зазначено, що повний текст оскаржуваної ухвали надійшов до ГУ ДПС у місті Києві 24.12.2020, що підтверджується відбитком вхідного календарного штемпеля контролюючого органу.

При цьому, доказів отримання відповідної ухвали (копії конверту суду апеляційної інстанції, поштового повідомлення про вручення рекомендованого відправлення, витягу з сайту "Укрпошта" тощо) до клопотання не додано, а копія ухвали Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 з власним вхідним номером скаржника - є неналежним доказом отримання, з огляду на те, що дана відмітка проставляється власноруч Скаржником, який є зацікавленою особою, а не незалежним органом.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Колегія суддів, розглянувши надані документи на виконання ухвали від 08.02.2021, дійшла висновку, що за відсутності належних доказів отримання оскаржуваної ухвали строк на звернення з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 не може бути поновлений.

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об'єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, не вбачається.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

При цьому легітимна мета обмеження прав дотримана, права скаржника не порушені, оскільки йому було надано право на обґрунтування пропуску строку на оскарження судового рішення про яке він був обізнаний.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі частини 3 статті 292 ГПК України.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).

При цьому легітимна мета обмеження прав дотримана, права скаржника не порушені, оскільки йому було надано право на обґрунтування пропуску строку на оскарження судового рішення про яке він був обізнаний.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/8245/20 за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, абзацом 2 частини 3 статті 292 та пунктом 4 частини 1 статті 293 ГПК, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 у справі №910/8245/20.

2. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 у справі №910/8245/20 повернути скаржнику разом з доданими до неї матеріалами (в тому числі платіжне доручення від 25.01.2021 № 123 на суму 2270,00 грн).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Васьковський

Судді В. В. Білоус

К. М. Огороднік