Історія справи

Ухвала КГС ВП від 20.03.2018 року у справі №908/3217/16

УХВАЛА

13 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 908/3217/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.03.2017 (головуючий - Татенко В.М., судді: Ломовцева Н.В., Стойка О.В.)

та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.02.2017

(суддя Топчій О.А.)

у справі № 908/3217/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства "Соцкомуненергія" Запорізької обласної ради

про стягнення заборгованості в сумі 732 577,53 грн,

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2017 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного господарського суду від
22.03.2017 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.02.2017 з викладеним у ній клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 15.03.2018 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишено без руху з встановленням скаржнику строку для наведення інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження.

Ухвалу Верховного Суду від 15.03.2018 скаржник отримав 26.03.2018 (вручено за довіреністю), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

03 квітня 2018 року до Верховного Суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про усунення недоліків у справі № 908/3217/16.

У вказаній заяві скаржник наводить наступні підстави для поновлення строку для подання касаційної скарги. Публічним акціонерним товариством "Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" 14.04.2017 було подано до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.02.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі №908/3217/16. Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.08.2017 цій у справі касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" було повернуто скаржнику без розгляду з підстав її подання без доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 представляє інтереси скаржника як адвокат (без договору про надання правової допомоги). Заявник зазначає, що позивачу стало відомо про повернення касаційної скарги лише 22.08.2017. Касаційна скарга була подана за підписом представника позивача ОСОБА_4, який водночас, є і адвокатом та у відповідності до свідоцтва від 28.03.17 ІІТ №1673 має право на зайняття адвокатською діяльністю, однак укладеного договору про надання правової допомоги не мав. Договір №14/4279/17 від 30.08.2017 про надання правової допомоги було підписано ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з адвокатом ОСОБА_5 30.08.2017 та видано довіреність №14-163 від 28.09.2017 адвокату ОСОБА_5
28.09.2017. Таким чином, як зазначає заявник, лише 29.09.2017 компанія мала можливість надати до касаційної скарги документи, що підтверджують право підписувати касаційну скаргу та представляти інтереси Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" як адвоката в касаційному провадженні.

Однак Верховний Суд не вважає наведені причини поважними, оскільки, як зазначає сам скаржник, товариству 22.08.2018 стало відомо про повернення касаційної скарги ухвалою Вищого господарського суду України від 15.08.2018, договір про надання правової допомоги ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з адвокатом було підписано 30.08.2017, однак довіреність було видано адвокату лише 28.09.2017, тобто майже через місяць з дня укладення договору, в той час як за правилом статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, складення чи вручення.

Обґрунтованих доводів щодо неможливості видати адвокату довіреність на представництво інтересів товариства в якомога коротший строк з дня отримання ухвали від 15.08.2017 про повернення касаційної скарги без розгляду, скаржником не наведено.

Господарське процесуальне законодавство надає особі можливість представляти свої інтереси в порядку "самопредставництва" і крім цього, скаржник жодним чином не був обмежений звернутися за наданням правничої допомоги до іншого адвоката.

Інші доводи скаржника не можуть бути оцінені судом, оскільки по суті зводяться до висловлення суб'єктивної точки зору скаржника на важливість розгляду даного спору касаційним судом.

Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення Суду у справі Мушта проти України, no. 8863/06, від
18.11.2010).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (див. рішення Суду у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VІІІ) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись пп. 11 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення", статтями 119, 174, 234, частиною 3 статті 292, пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VІІІ), статтями 107, 108, 109, 110, 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 15.12.2017), Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.03.2017 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.02.2017 у справі № 908/3217/16.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді Г. Вронська

Л. Стратієнко