Історія справи

Ухвала ВП ВС від 16.04.2020 року у справі №910/8113/16
Ухвала КГС ВП від 25.01.2018 року у справі №910/8113/16

УХВАЛА

16 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/8113/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О. М. - головуючий, Стратієнко Л. В., Ткач І. В.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В. Р.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 14.11.2017 (у складі колегії суддів: ОСОБА_8 - головуючий, ОСОБА_5, ОСОБА_6)

у справі № 910/8113/16

за позовом ОСОБА_2

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Світло"

2. Відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом'янського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_3

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича"

про визнання недійсним рішень

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_1

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Світло"

2. Відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом'янського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. ОСОБА_2

2. ОСОБА_3

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича"

про визнання недійсним рішень

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_9

від відповідача-1:не з? явився.

від відповідача-2: не з? явився.

від третьої особи-1: ОСОБА_1, ОСОБА_7

від третьої особи-2: не з? явився.

від третьої особи-3: не з? явився.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Світло" (далі - ТОВ
"НВП "Світло") та Відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Солом'янського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив:

- визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Світло" від 1 лютого 2016 року № 01/02/16;

- визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Світло" від 29 квітня 2016 року № 29/04/16;

- визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів ТОВ "НВП "Світло" від 11 травня 2016 року;

- скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "НВП "Світло", номер запису № 10731220021005426, дата реєстрації 10 травня 2016 року, проведену державним реєстратором Салатою С. І., Васильківська районна державна адміністрація;

- скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "НВП "Світло", номер запису № 10731070022005426, дата реєстрації 10 травня 2016 року, проведену державним реєстратором Салатою С. І., Васильківська районна державна адміністрація.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 13 червня 2016 року прийняв до розгляду позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_1 до ТОВ "НВП "Світло", Відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Солом'янського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві про визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ "НВП "Світло" від 1 лютого 2016 року № 01/02/16 та від 29 квітня 2016 року № 29/04/16.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції ОСОБА_2 подав до суду заяву, яка була прийнята та розглянута судом про відмову від позову в частині вимог про скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "НВП "Світло", номер запису № 10731220021005426, дата реєстрації 10 травня 2016 року, проведену державним реєстратором Салатою С. І., Васильківська районна державна адміністрація та про скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "НВП "Світло", номер запису № 10731070022005426, дата реєстрації 10 травня 2016 року, проведену державним реєстратором Салатою С. І., Васильківська районна державна адміністрація.

ОСОБА_1 також була подана до Господарського суду міста Києва заява про відмову від позову.

Господарський суд міста Києва рішенням від 10 серпня 2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2017 року, припинив провадження у справі № 910/8113/16 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "НВП "Світло", Відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Солом'янського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві про скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "НВП "Світло". У задоволені позову відмовив.

Припинив провадження у справі № 910/8113/16 за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_1 до ТОВ "НВП "Світло", Відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом'янського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 1 ОСОБА_3, ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Офісний Центр "Квадрат на Малевича" про визнання недійсними рішення загальних зборів ТОВ "НВП "Світло" від 1 лютого 2016 року № 01/02/16 та визнання недійсними рішення загальних зборів ТОВ "НВП "Світло" від 29 квітня 2016 року № 29/04/16.

Вищий господарський суд України постановою від 14 листопада 2017 року скасував постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2017 року та рішення Господарського суду міста Києва від 10 серпня 2016 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 щодо визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Світло", оформлених протоколом від 1 лютого 2016 року № 01/02/16, та рішень загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Світло" від 29 квітня 2016 року, оформлених протоколом № 29/04/16. Прийняв в цій частині нове рішення, яким визнав недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Світло", оформлені протоколом від 1 лютого 2016 року, та рішення загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Світло" від 29 квітня 2016 року, оформлені протоколом № 29/04/16.

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 14 листопада 2017 року у справі № 910/8113/16, на підставі пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи, що нововиявленими обставинами, на підставі яких постанова від 14 листопада 2017 року підлягає перегляду, є встановлення Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 6 лютого 2020 року (провадження № 11-628сап19) обставин про те, що спосіб, в який діяли судді Вищого господарського суду України під час розгляду справи № 910/8113/16 та прийняття постанови від 14 листопада 2017 року порушує вимоги статті 6 Конвенції та свідчить, що постанова від 14 листопада 2017 року прийнята судом, який діяв не як суд встановлений законом, тому вона не може вважатися законним і справедливим судовим рішенням, яке відповідає принципу верховенства права.

Ухвалою Верховного Суду від 22.06.2020 ОСОБА_1 поновлено строк на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, відкрито провадження та призначено розгляд заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 14.11.2017 (ОСОБА_8 - головуючий, ОСОБА_5, ОСОБА_6) у справі № 910/8113/16 на 16 липня 2020 року о 10:45 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.

Копиленка, 6, зал судових засідань № 328.

Надано учасникам справи строк для подання відзивів на заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 14.11.2017 (ОСОБА_8 - головуючий, ОСОБА_5, ОСОБА_6) у справі № 910/8113/16 за нововиявленими обставинами з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 13.07.2020.

Відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 25.01.2018 (Мамалуй О. О. - головуючий, Стратієнко Л. В., Ткач І. В. ), ухвали Верховного Суду від
13.08.2019 (Мамалуй О. О. - головуючий, Стратієнко Л. В., Ткач І. В. ) та ухвали Верховного Суду від 17.09.2019 (Мамалуй О. О. - головуючий, Баранець О. М., Ткач І. В. ) у справі № 910/8113/16.

Одночасно ОСОБА_1 заявлено клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке мотивоване тим, що існує виключна правова проблема, яка заключається у тому, що Велика Палата Верховного Суду встановила, що постанова від 14.11.2017 прийнята судом, який діяв не як суд, встановлений законом, за що суддів Вищого господарського суду України притягнуто до дисциплінарної відповідальності, у той же час постанова від 14.11.2017 набрала законної сили та не скасована. Таким чином, питання перегляду за нововиявленими та виключними обставинами незаконних судових рішень, що підлягають обов'язковому виконанню та мають юридичні наслідки для учасників справи та третіх осіб, зважаючи на положення статтей 60, 124, пункту 9 частини 1 статті 129, статті 129-1 Конституції України, але є прийнятими у завідомо неправосудний спосіб суддями.

Згідно зі статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до частини 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Під час передачі справ як таких, що містять виключну правову проблему, на розгляд Великої Палати Верховного Суду, касаційним судам належить обґрунтовувати відсутність, суперечливість, неповноту, невизначеність (неясність, нечіткість) та неефективність правового регулювання охоронюваних прав, свобод й інтересів та неефективність існуючого їх правового захисту, в тому числі внаслідок неоднакової судової практики. Кількісний критерій ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. За якісним критерієм виключна правова проблема полягає, зокрема, у відсутності сталої судової практики, необхідності застосування інституту аналогії, необхідності здійснення судового тлумачення норм закону. За своєю правовою природою виключна правова проблема має зачіпати фундаментальні (конституційні, конвенційні) права та свободи (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 12.08.2019 року у справі № 175/3057/17-к).

Перевіривши матеріали справи, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та заяву про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, вислухавши пояснення учасників справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки у даній справі є питання, які становлять виключну правову проблему, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

За змістом частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно з частиною 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Таким чином, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин у розумінні наведених положень належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи; те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність таких обставин для розгляду справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення суду.

Поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту) чітко розрізняються між собою. Не можуть вважатися такими обставинами подані учасником справи листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Тобто нові докази, яких не існувало на час судового розгляду справи, у розумінні положень процесуального законодавства не можуть вважатися нововиявленими обставинами.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (пункти 27-28 рішення від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії" № 69529/01 і пункт 46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що у неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії").

Таким доказом, на переконання заявника, є постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2020, якою залишено без змін рішення Вищої ради правосуддя від 4 червня 2019 року № 1523/0/15-19 "Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 березня 2019 року № 702/2дп/15-19 про притягнення суддів Вищого господарського суду України ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності".

У своєму рішенні Велика Палата Верховного Суду визнала обґрунтованими висновки ВРП про те, що наведені порушення норм ГПК у діях суддів ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 при розгляді справи № 910/1425/16 утворюють проступок, передбачений пунктом 4 частини 1 статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції, чинній на час розгляду суддями справи).

У рішенні Друга Дисциплінарна палата встановила, що, нехтуючи основоположними принципами судочинства, прийнявши постанову від 14 листопада 2017 року, судді ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вийшли за встановлені ГПК межі перегляду судом справи в касаційній інстанції та фактично діяли не як суд, встановлений законом.

Відповідно до положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

За змістом частини 1 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження рішення.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з пунктом 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від
20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України", заяви № 29458/04 та № 29465/04, поняття "суд, встановлений законом" стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність.

Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення ЄСПЛ від
04.12.1995 у справі "Белле проти Франції").

Отже, щоб рішення було законним, недостатньо правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права, необхідно, щоб справу розглянув повноважний суд із дотриманням вимог процесуального законодавства щодо предметної, суб'єктної, територіальної юрисдикції та інстанційної підсудності у межах компетенції конкретного суду.

Велика Палата Верховного Суду у наведеній заявником постанові від 06.02.2020 підтримала висновки Другої Дисциплінарної палати про те, що нехтуючи основоположними принципами судочинства, прийнявши постанову від 14 листопада 2017 року, судді ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вийшли за встановлені ГПК межі перегляду судом справи в касаційній інстанції та фактично діяли не як суд, встановлений законом.

Тобто законність постановленого 14 листопада 2017 року у справі № 910/8113/16 судового рішення поставлена під сумнів. У той же час постанова Вищого господарського суду України від 14 листопада 2017 року у справі № 910/8113/16 на даний час набрала законної сили та не скасована.

Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Невизначеність правового регулювання охоронюваних прав, свобод й інтересів, враховуючи, що забезпечення захисту прав і свобод у судовому порядку гарантоване статтею 55 Конституції України, може спричинити звернення до Європейського суду з прав людини з підстав порушення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, виникнення ситуації за якої будь-яке рішення Вищої ради правосуддя, прийняте за наслідками розгляду скарги на дії судді, залишене в силі рішенням Верховного Суду, яке буде містити висновок про те, що суд фактично діяв не як суд, встановлений законом, ставить під сумнів законність постановленого цим судом у справі остаточного судового рішення, можливе щодо невизначеної кількості справ.

Відповідно до Інформаційно-аналітичного звіту про діяльність Вищої ради правосуддя лише у 2019 році Дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя прийнято 150 рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності 163 суддів.

Отже, розглядаючи цю справу, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вбачає виключну правову проблему, яка потребує вирішення Великою Палатою Верховного Суду і яка полягає у необхідності забезпечення єдності судової практики у вирішені питань:

- як рішення Великої Палати Верховного Суду, прийняте за результатами розгляду скарги на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, та яке містить висновки про те, що суд фактично діяв не як суд, встановлений законом, впливає на чинність постановленого у справі судового рішення;

- чи є рішення Великої Палати Верховного Суду, прийняте за результатами розгляду скарги на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, яке містить висновки про те, що суд фактично діяв не як суд, встановлений законом, підставою для перегляду такого рішення за нововиявленими обставинами.

Вирішення Великою Палатою Верховного Суду поставленої у цій справі правової проблеми сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто, розумного балансу між приватними й публічними інтересами.

Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду задовольнити.

2. Передати справу № 910/8113/16 разом з заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від
14.11.2017 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий О. Баранець

Судді Л. Стратієнко

І. Ткач