Історія справи

Ухвала КГС ВП від 20.04.2021 року у справі №910/14637/20

УХВАЛА

19 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/14637/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Стратієнко Л. В. - головуючий, судді - Кібенко О. Р., Кондратова І. Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Добрий господар"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя -Князьков В. В. )

від 05.11.2020,

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Буравльов С. І., судді - Андрієнко В. В., Пашкіна С. А.)

від 16.03.2021,

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Добрий господар"

про стягнення 148 577,81 грн,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося з позовом до ТОВ "Компанія "Добрий господар" про стягнення заборгованості у розмірі 148 577,81 грн, як плати за скид стічних вод в систему каналізації міста Києва без умов на скид стічних вод, за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 07577/5-05 від 02.08.2007.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 у справі №910/14637/20 позов задоволено повністю.

02.04.2021 ТОВ "Компанія "Добрий господар" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 у справі №910/14637/20, в якій просив вказані рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого суду.

Дослідивши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-IX, згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору у цій справі є стягнення 148 577,81 грн, що значно менше, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 (227 000,00 грн), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України справа № 910/14637/20 є малозначною. При цьому, касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

У касаційній скарзі скаржник зазначає про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, передбачених пп. "в ", "г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

В обґрунтування вказаного, скаржник зазначає, що справа №910/14637/20 становить виняткове значення для ТОВ "Компанія "Добрий господар", оскільки діяльність скаржника фактично заблокована і працівники підприємства не можуть отримувати заробітну плату.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції справу №910/14637/20 помилково віднесено до категорії малозначних, тому що при віднесенні справи до категорії малозначних враховується не тільки ціна позову, а і інші обставини (значення справи для сторін, обсяг та характер доказів у справі, думка сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного провадження), які суди попередніх інстанцій проігнорували.

Однак вказані доводи ТОВ "Компанія "Добрий господар", колегія суддів визнає необґрунтованими та відхиляє з огляду на наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 справу №910/14637/20 віднесено до категорії малозначних справ, а розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно зі статтею 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими статтею 12 ГПК України, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються статтею 12 ГПК України.

Враховуючи приписи статті 12 Господарського процесуального кодексу, при вирішенні питання про віднесення справи до категорії малозначних, суд враховує предмет позову, ціну позову у позовах про стягнення грошових коштів, яка не має перевищувати ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, її складність та категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження відповідно до статті 247 ГПК України.

При цьому, складність судової справи є суб'єктивною підставою віднесення справи до категорії малозначних, яку суд оцінює під час розгляду відповідної справи.

Водночас розглядаючи цю справу за правилами спрощеного позовного провадження та приймаючи вищевказані оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що такий розгляд відповідає завданням та основним засадам господарського судочинства, а її складність не потребувала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Крім того, реалізація стороною її процесуальних прав у судовому процесі не пов'язана з порядком розгляду справи та жодним чином не звужує можливості щодо їх використання відповідно до принципів господарського судочинства, а залежить лише від суб'єктивного бажання сторони щодо реалізації таких прав.

Посилання скаржника на те, що справа №910/14637/20 становить виняткове значення для товариства визнається необґрунтованим, оскільки вищевказані доводи зводяться до незгоди із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, що не може свідчити про винятковість справи для скаржника.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, Верховний Суд, розглянувши доводи, викладені у касаційній скарзі не вбачає підстав передбачених пп. "в ", "г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а тому дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного за касаційною скаргою ТОВ "Компанія "Добрий господар" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 у справі №910/14637/20, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №910/14637/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Добрий господар" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Добрий господар" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 у справі №910/14637/20 надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Кібенко

І. Кондратова