Історія справи

Ухвала КГС ВП від 13.08.2020 року у справі №925/1058/19

УХВАЛА

15 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 925/1058/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Студенець В. І.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В. Б.,

представників учасників справи:

позивача - Ігнатенко В. М., Наконечна Н. С.,

відповідача - Капінос О. В., Трушков В. Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Богданівське - 36"

на рішення Господарського суду Черкаської області

у складі судді Грачова В. М.

від 12.03.2020 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Сітайло Л. Г., Буравльов С. І., Пашкіна С. А.

від 01.07.2020

за позовом Приватного підприємства Торговий дім "Троянда"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Богданівське - 36"

про визнання протиправним і скасування рішення загальних зборів об'єднання,

Розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 09.09.2020 № 29.3-02/2048 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 925/1058/19 у зв'язку із відпусткою судді Стратієнко Л. В. та запланованою відпусткою судді Кролевець О. А.

Згідно із витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.09.2020 для розгляду справи № 925/1058/19 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н. М., судді:

Вронська Г. О., Студенець В. І.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Приватне підприємство Торговий дім "Троянда" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Богданівське - 36" про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Богданівське-36" щодо встановлення внесків на утримання багатоквартирного будинку від 29.08.2017, оформленого протоколом № 2.

Обґрунтовуючи підстави позову позивач послався на те, що: оскаржувані загальні збори були проведені з порушенням порядку їх скликання, передбаченого статутом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Богданівське - 36" та положеннями статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", зокрема позивач не був повідомлений про проведення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Богданівське-36", не був присутній 29.08.2017 на вказаних загальних зборах та не приймав участь у прийнятті спірного рішення, оформленого протоколом № 2 від
29.08.2017; у протоколі № 2 від 29.08.2019, яким оформлено рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Богданівське-36", неповна інформація про співвласників; розрахунок затверджених оскаржуваним рішенням внесків на утримання багатоквартирного будинку є невірним.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.03.2020 у справі № 925/1058/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020, позов задоволено. Визнано недійсними рішення загальних зборів співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Богданівське - 36" про визначення внесків на утримання багатоквартирного будинку, оформлене пунктом 2 порядку денного протоколу № 2 від
29.08.2017.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення порушено вимоги пункту
5.2 статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Богданівське-36", статей 6, 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги.

Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Богданівське - 36" просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 12.03.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 у даній справі, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та послався на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.01.2018 у справі № 925/1321/16, щодо застосування статті 167 Господарського кодексу України.

Приватне підприємство Торговий дім "Троянда" відзив на касаційну скаргу не надало, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.

4. Позиція Верховного Суду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини 1 та 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

Як вже зазначалось, касаційне провадження у справі відкрито відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1,4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32), постанова від 25.04.2018 у справі № 925/3/7 (пункт 38), постанова від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16 (пункт 40), постанова Верховного Суду України від
21.12.2016 у справі № 910/8956/15).

Дослідивши доводи касаційної скарги і матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у справі № 925/1058/19 на підставі пункту 4 частини 1 статті 296 ГПК України (у редакції, чинній з 08.02.2020) з огляду на таке.

Верховний Суд в постанові від 23.01.2018 у справі № 925/1321/16, з огляду на положення статей 55, 167 Господарського кодексу України, зазначив, що співвласники багатоквартирного будинку не є носіями корпоративних прав, а відносини між співвласниками багатоквартирного будинку та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку не є корпоративними, та дійшов висновку, що спір у справі № 925/1321/16 між фізичними особами - співвласниками багатоквартирного будинку та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку не є корпоративним та враховуючи положення статті 20 Господарського процесуального кодексу України, не відноситься до юрисдикції господарських судів.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду, в постанові від 06.02.2019 у справі № 462/2646/17, зазначила, що правовідносини між власником нерухомого майна у житловому будинку та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, яке створене у тому ж будинку, найбільш подібні до спорів, пов'язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України), а тому такі спори повинні розглядатись за правилами господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 501/1571/16-ц.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 473/2005/19, зроблено висновок про те, що спір між співвласником нерухомого майна - членом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та самим Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, є подібним до корпоративного спору.

Водночас, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 зазначено, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Отже, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку викладеного в постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 925/1321/16, зробленого з урахуванням положень статей 55, 167 Господарського кодексу України та статті 20 Господарського процесуального кодексу України, про те, що спір між співвласником нерухомого майна - членом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та самим Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку не відноситься до юрисдикції господарських судів.

В свою чергу, апеляційний господарський суд розглянув даний спір за правилами господарського судочинства з урахуванням наведених правових позиції Великої Палати Верховного Суду.

Таким чином, підстави для задоволення касаційної скарги і скасування постанови суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

Будь-яких інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Богданівське - 36" не зазначило та не обґрунтувало у поданій касаційній скарзі.

Щодо решти доводів, викладених Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Богданівське - 36" у касаційній скарзі, Верховний Суд звертає увагу, що умовою для застосування положень пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України є висновок про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України. Проте у цій справі заявлені скаржником підстави для касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій з посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підтвердилися.

При цьому колегія суддів зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

У справі Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) "Sunday Times v. United
Kingdom" Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства.

До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.

Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

При цьому право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (рішення ЄСПЛ від 09.10.1979 у справах "Ейрі проти Ірландії", п.24, Series A № 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява № 38695/97, п.43, ECHR 2000-II).

У рішенні ЄСПЛ у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення від 02.03.1987 у справі "Monnel and Morris v. the United Kingdom", серія A, № 115, с. 22, п.56, а також рішення від 29.10.1996 у справі "Helmers v. Sweden", серія A, № 212-A, с.15, п.31).

Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (наведену правову позицію викладено в ухвалі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
27.11.2018 у справі № 910/4647/18).

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом (пункт 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 08.02.2020), не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, а будь-яких інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Богданівське - 36" не зазначило та не обґрунтувало у поданій касаційній скарзі, колегія суддів, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Богданівське - 36" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.03.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 у справі № 925/1058/19.

6. Судові витрати

У зв'язку з тим, що касаційне провадження зі справи закривається, судові витрати в даній справі з урахуванням вимог статей 129, 130 Господарського процесуального кодексу України розподілу не підлягають. Адже за змістом зазначених норм покладення судових витрат на ту чи іншу сторону або компенсація таких витрат здійснюється у випадках розгляду справи по суті або у разі визнання позову, закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду (причому закриття провадження у справі є процесуальною дією, відмінною від закриття касаційного провадження).

Керуючись статтями 234, 235, пунктом 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Богданівське - 36" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.03.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 у справі № 925/1058/19 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді Г. О. Вронська

В. І. Студенець