Історія справи

Ухвала КГС ВП від 15.12.2020 року у справі №910/11618/19

УХВАЛА

14 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/11618/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С. В. - головуючого, Огородніка К. М., Ткаченко Н. Г.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-промислова група "Південь"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2020

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020

усправі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-промислова група "Південь"

до 1) Служби автомобільних доріг у Київській області

2) Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про стягнення 55 725,65 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.07.2020 року у справі № 910/11618/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-промислова група "Південь" (далі - ТОВ "Аграрно-промислова група "Південь") до Служби автомобільних доріг у Київській області відмовлено повністю; у задоволенні позовних вимог ТОВ "Аграрно-промислова група "Південь" до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" відмовлено повністю.

25.11.2020, поштовим відправленням, ТОВ "Аграрно-промислова група "Південь" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 у справі № 910/11618/19, в якій скаржник просить суд поновити строк на касаційне оскарження, скасувати вищевказані судові рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/11618/19 визначено колегію суддів у складі: Жукова С. В. - головуючого,

Огородніка К. М., Ткаченко Н. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 03.12.2020.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/11618/19 за касаційною скаргою ТОВ "Аграрно-промислова група "Південь" № 13-712-1703 від 25.11.2020 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020, виходячи з наступного.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Частиною 5 статті 12 ГПК України визначено, що для цілей Частиною 5 статті 12 ГПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини 7 статті 12 ГПК України для цілей частини 7 статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 установлено у розмірі 2 102,00 грн.

У пункті 1 частини 1 статті 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у справі № 910/11618/19 є стягнення 55 725,65 грн, що становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (210 200,00 грн - станом на 2020 рік), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України ця справа є малозначною.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.

В той же час, необхідність відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржник - ТОВ "Аграрно-промислова група "Південь" обґрунтовує тим, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, крім того, дана справа становить значний суспільний інтерес а також має виняткове значення для учасника справи.

Вищевказані доводи касаційної скарги щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі № 910/11618/19 за касаційною скаргою ТОВ "Аграрно-промислова група "Південь" № 13-712-1703 від 25.11.2020 колегія суддів оцінює критично та вважає, що доводи касаційної скарги скаржника про значний суспільний інтерес цієї справи (в обґрунтування чого скаржником зазначено, що питання відшкодування шкоди при недотримані законодавчих вимог ст.ст. 1, 7, 10, 11, 13 Закону України "Про автомобільні дороги", ст.ст. 9, 14, 24 Закону України "Про дорожній рух" та Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, з урахуванням тих фактів, що правоохоронні органи не дають належної оцінки діям, бездіяльності підприємств, установ, організацій, що відповідають за стан дороги, які зобов'язані в силу вимог закону забезпечити належні умови дорожнього руху, становить значний суспільний інтерес), фундаментальність даної справи (що полягає на думку скаржника в тому, що суди по різному застосовують положення норм матеріального права у подібних правовідносинах при вирішенні питання стягнення шкоди завданої при недотримані законодавчих вимог), а також те, що вказана справа має виняткове значення для учасника справи не є належним чином обґрунтованими, а отже, відсутні підстави для висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі, з огляду на таке.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Сама лише вказівка на те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, та становить значний суспільний інтерес, а також, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, без належного та фундаментального такого обґрунтування, та за відсутності належних та допустимих доказів, не може бути визнана судом підставою, що підпадає під дію підпунктів "а " та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Вказана касаційна скарга ТОВ "Аграрно-промислова група "Південь" № 13-712-1703 від 25.11.2020 не містить належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів "а "- "г" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, а суд з власної ініціативи таких умов також не вбачає. До того ж зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, зводиться до спроби переконати суд у необхідності втрутитися у зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій, й в цілому до заперечення результату розгляду справи судом, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі рішення оскаржено і скаржник вважає їх такими що прийняті з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою ТОВ "Аграрно-промислова група "Південь" № 13-712-1703 від 25.11.2020 немає.

З урахуванням наведеного, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/11618/19 за касаційною скаргою ТОВ "Аграрно-промислова група "Південь" № 13-712-1703 від
25.11.2020 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020, оскільки касаційна скарга подана на судові акти, що не підлягають касаційному оскарженню.

У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Аграрно-промислова група "Південь", клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від
03.07.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від
26.10.2020, колегією суддів не розглядається.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, пунктом 2 частини 3 статті 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-промислова група "Південь" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 у справі № 910/11618/19.

2. Касаційну скаргу та додані до неї документи повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий С. В. Жуков

Судді К. М. Огороднік

Н. Г. Ткаченко