Історія справи

Ухвала КГС ВП від 14.03.2018 року у справі №905/3630/16

УХВАЛА

14 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 905/3630/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком"

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2017

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Маст - Буд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"

про стягнення трьох процентів річних та інфляційного збільшення

ВСТАНОВИВ:

Не погоджуючись з ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від
03.02.2017 у справі № 905/3630/16, корпорація "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" всьоме подало касаційну скаргу на зазначене судове рішення, з клопотаннями про поновлення строку на касаційне оскарження та про відстрочення сплати судового збору.

02.05.2018 зазначена касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Здійснивши перевірку матеріалів зазначеної касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України Суд зазначає таке.

По-перше, скаржником порушено встановлений статтею 288 Господарського процесуального кодексу України двадцятиденний строку на подання касаційної скарги, а заявлене клопотання про поновлення строку висловлене у прохальній частині скарги окремим пунктом, взагалі не містить жодних обґрунтувань, доводів чи підстав, які Суд міг би оцінити.

По-друге, за приписами пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у касаційний скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати про порушення або неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.

Подана касаційна скарга являє собою перелік не пов'язаних між собою логікою та змістом правових норм із висловленням прохання про скасування оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду, що звичайно ж Суд не може вважати належним обґрунтуванням касаційної скарги в розумінні наведеного пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Крім цього, в порушення положень частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.

Хоча скаржником і заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, Суд не розглядає його з урахуванням наведеного нижче.

За приписами частин 1, 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Так Судом встановлено, що 24.01.2017 Корпорацією "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" до Господарського суду Донецької було подано позовну заяву із проханням залучити заявника до участі у справі у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та визнати недійсним договір субпідряду № ДСА/Р/П/С/3-27 від 08.09.2011.

Однак ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.01.2017 вказану позовну заяву повернуто заявникові без розгляду через істотну кількість допущених при її поданні недоліків, а саме через те, що в порушення встановлених розділом VIII Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу чинній до 15 грудня 2017 року) вимог, за подання такого позову Корпорацією "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" не сплачено судовий збір і крім цього, копії позовної заяви не надіслані іншим учасникам справи.

В подальшому Корпорація "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" оскаржила зазначену ухвалу місцевого господарського суду від
25.01.2017 до апеляційного господарського суду.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2017 апеляційну скаргу Корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" повернуто скаржникові без розгляду на підставі пунктів 2, 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу чинній до 15 грудня 2017 року), а саме через те, що в порушення встановлених Кодексом вимог, до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору та надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Далі Корпорація "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" п'ять разів зверталася до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від
03.02.2017, але результатом кожного з таких звернень ставало повернення касаційних скарг без розгляду (ухвали Вищого господарського суду від 20.03.2017, від 29.05.2017, від 24.07.2017, від 15.09.2017 та від 17.11.2017), оскільки кожне таке звернення супроводжувалося наявністю істотної кількості недоліків, на які касаційним судом постійно вказувалося.

22.11.2017, що підтверджується відбитком штампу вхідної кореспонденції Донецького апеляційного господарського суду, корпорація "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" вшосте звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2017.

28.02.2018 зазначена касаційна скарга разом зі справою № 905/3630/16 надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2018 клопотання корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" про відстрочення сплати судового збору відхилено, касаційну скаргу корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2017 у справі №905/3630/16 залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до неї не було додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. Скаржнику було надано строк для усунення недоліків до 29.03.2018.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2018 касаційну скаргу корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від
03.02.2017 у справі №905/3630/16 повернуто скаржнику на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з не усуненням недоліків касаційної скарги у строк встановлений судом.

21.04.2018, що підтверджується відбитком штампу вхідної кореспонденції Донецького апеляційного господарського суду, корпорація "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" знову (всьоме) звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2017, з істотною кількістю недоліків, перелічених вище.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від
20.01.2011).

За приписами частин 3, 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені частин 3, 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Чергове звернення із завідомо безпідставною касаційною скаргою, яка містить значну кількість недоліків і не відповідає вимогам, що ставляться до її форми та змісту, враховуючи поведінку скаржника під час звернення до місцевого та апеляційного судів, подання численних неналежно оформлених касаційних скарг до Вищого господарського суду України та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, Суд визнає зловживанням процесуальними правами, що спрямоване на свідоме, невиправдане затягування судового процесу.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про застосування до Корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком", за зловживання процесуальними правами, заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 17
620,00 грн.

За таких обставин, керуючись статтями 43, 131, 135, 234 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2017 року у справі № 905/3630/16 повернути скаржникові без розгляду.

2. Стягнути з Корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" (87525, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, 2, код ЄДРПОУ 34604635) в дохід державного бюджету (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) 17 620,00 грн. (сімнадцять тисяч шістсот двадцять гривень).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю.Я. Чумак

Судді Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков