Історія справи

Ухвала КГС ВП від 09.10.2019 року у справі №914/1256/18

УХВАЛА

07 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 914/1256/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І. Д. - головуючий, судді - Баранець О. М., Стратієнко Л. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Військової частини А 0284

на рішення Господарського суду Львівської області

(суддя Бортник О. Ю.)

від 13.05.2019

та постанову Західного апеляційного господарського суду

(головуючий -Кордюк Г. Т., судді - Кравчук Н. М., Плотніцький Б. Д. )

від 02.09.2019

у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України

до Військової частини А 0284,

за участі третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
1. ОСОБА_1,

2. Міністерства оборони України

про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних із регламентною виплатою, в розмірі 14 796,73 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.05.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 у справі №914/1256/18 позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до Військової частини А 0284, за участі третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1. ОСОБА_1,2. Міністерства оборони України про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних із регламентною виплатою, в розмірі 14 796,73 грн, задоволено повністю. Стягнуто з Військової частини №А0284 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України 14 796,73 грн боргу та судовий збір.

Суд першої інстанції виходив з того, що Військова частина А 0284 як власник транспортного засобу, водій якого визнаний винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, є відповідальним за відшкодування позивачу понесених ним витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування відповідно до пункту 38.2.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та статті 1191 Цивільного кодексу України. Вина водія у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди встановлена постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 червня 2015 року у справі №450/3283/16-ц.

Разом з тим, суд першої інстанції констатував, що матеріали не містять доказів заволодіння водієм транспортним засобом відповідача за допомогою протиправних дій, чи доказів того, що відповідач та водій належать до числа осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", які особисто керували належними їм транспортними засобами. З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що шкода підлягає відшкодуванню у порядку статей 1166, 1172, 1187 Цивільного кодексу України.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

23.09.2019 Військова частина А 0284 звернулася з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 13.05.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 у справі №914/1256/18.

Заявник стверджує, що судові рішення у цій справі підлягають касаційному оскарженню, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної правової оцінки обставинам справи.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справа, що є розглядається, є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на конкретні обставини цієї справи та відсутність підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини А 0284 у справі №914/1256/18 згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись частиною 5 статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №914/1256/18 за касаційною скаргою Військової частини А 0284 на рішення Господарського суду Львівської області від 13.05.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.09.2019.

2. Касаційну скаргу Військової частини А 0284 на рішення Господарського суду Львівської області від 13.05.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 у справі №914/1256/18 разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий І. Кондратова

Судді О. Баранець

Л. Стратієнко