Історія справи

Ухвала КГС ВП від 06.07.2020 року у справі №910/9387/19

УХВАЛА

06 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/9387/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київщина-Житло"

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київщина-Житло"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпійський"

про стягнення 171 948,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

18.06.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Київщина-Житло" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 у справі № 910/9387/19, подана скаржником 17.06.2020 через скриню Верховного Суду.

За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 910/9387/19 і в обґрунтування цієї відмови зазначає про таке.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України з змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-IX не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Частиною 5 статті 12 ГПК України передбачено, що для цілей Частиною 5 статті 12 ГПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Частиною 5 статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 установлено у розмірі 2 102,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у даній справі є стягнення 171 948,00 грн, що менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн х 100 = 210
200,00 грн), а тому у розумінні ГПК України справа № 910/9387/19 є малозначною.

Разом із цим у касаційній скарзі з посиланням на підпункт "а" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України зазначено, що суди відступили від правової позиції Верховного Суду, не обґрунтовуючи своєї позиції в частині покладання на позивача обов'язку доказування вини відповідача в деліктних зобов'язаннях.

Крім цього, скаржник посилається на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 11.12.2018 у справі № 759/4781/16-ц та від 27.12.2019 № 686/11256/16-ц.

Дослідивши зміст касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, колегія суддів зауважує, що сама лише вказівка на підпункт "а" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, без належного обґрунтування, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, та за відсутності належних та допустимих доказів, не може бути визнана судом підставою, передбаченою підпунктом "а" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, касаційного розгляду малозначної справи.

При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності втрутитися у зміст рішення, ухваленого судом попередньої інстанції, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними.

Подана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а ", "б ", "в ", "г" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, а тому суд не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі і відмовляє у такому відкритті.

З урахуванням вказаного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київщина-Житло" на рішення Господарського суду міста Києва від
04.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від
27.05.2020 у справі № 910/9387/19, оскільки цю скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київщина-Житло" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 у справі № 910/9387/19.

2. Матеріали касаційної скарги на 8 (восьми) аркушах повернути скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ