Історія справи

Ухвала КГС ВП від 04.06.2020 року у справі №916/1852/19

УХВАЛА

04 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 916/1852/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01 квітня 2020 року (Діброва Г. І. - головуючий, Разюк Г. П., Ярош А. І.) у справі

за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

до:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлпромбуд Сервіс", 2. ОСОБА_2

про стягнення 58 072,92 грн,

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2020 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01 квітня 2020 року у справі № 916/1852/19.

За наслідками перевірки матеріалів касаційної скарги Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у цій справі, зважаючи на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічні положення закріплено і в частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Так, за змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову є стягнення 58 072,92 грн, що становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (210 200,00 грн станом на 2020 рік), а тому у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України ця справа є малозначною.

Необхідність відкриття касаційного провадження Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" обґрунтовує тим, що справа № 916/1852/19 має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у відносинах щодо наявності/відсутності підстав для стягнення процентів за користування кредитними коштами, а також пені за порушення термінів виконання договірних зобов'язань, передбачених Умовами та правилами надання банківських послуг, розміщеними на офіційному сайті банку в мережі інтернет.

Однак, практика розгляду справ у подібних відносинах сформована Верховним Судом, зокрема постановою Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01 квітня 2020 року прийнято відповідно висновку Верховного Суду.

Щодо доводів позивача про безпідставність застосування до цих правовідносин правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, необхідно зазначити, що судом апеляційної інстанції, за встановлених обставин справи, були враховані такі висновки згідно з частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України. При врахуванні вказаної правової позиції необхідно виходити з наданого судом тлумачення норм права, а не суб'єктного складу сторін спору.

Стосовно наведення скаржником інших позицій Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, прийнятих у подібних правовідносинах, колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 1 частини 2 статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" саме Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Крім того заявник зазначає, що справа № 916/1852/19 має виняткове значення для позивача, однак обґрунтовує це фактично незгодою із встановленими обставинами справи та результатом вирішеного спору, що самостійно не може бути підставою для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Таким чином, оскільки постанову апеляційного господарського суду прийнято відповідно до усталеної практики Верховного Суду, а доводи скаржника щодо наявності передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав для перегляду постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 01 квітня 2020 року у малозначній справі № 916/1852/19 є необґрунтованими, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

За таких обставин, керуючись статтями 2, 12, 15, 17, 163, 232, 234, 287, 293, 314 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01 квітня 2020 року у справі № 916/1852/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. С. Міщенко

Судді І. С. Берднік

В. Г. Суховий