Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.10.2018 року у справі №817/108/16
Постанова ВП ВС від 23.01.2019 року у справі №817/108/16

УХВАЛА

30 жовтня 2018 року

Київ

справа №817/108/16

адміністративне провадження №К/9901/14604/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Гімона М.М.,

суддів: Бучик А.Ю., Мороз Л.Л.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року (головуючий суддя - Іваненко Т.В., судді: Зарудяна Л.О., Кузьменко Л.В.)

у адміністративній справі № 817/108/16 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області, третя особа: ОСОБА_3, про зобов'язання вчинити певних дій,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року позивачі звернулися до суду з вказаним позовом, в якому просили зобов'язати Реєстраційну службу Рівненського міського управління юстиції Рівненської області внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомості - незавершеного будівництвом житлового будинку за адресою: вулиця Корнинська, 35-а, місто Рівне "додаткові відомості", а саме господарську будівлю "Б-1", як складову частину усього об'єкту нерухомості та, як будівлю, призначену для обслуговування житлового будинку і його приналежність та зобов'язати відповідача внести відповідні записи в правоустановчі документи, в тому числі щодо належних йому і його дружині ОСОБА_2 2/3 частини нерухомого майна.

В обґрунтування своїх вимог посилались на те, що рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 21 червня 2007 року, за ним та його дружиною ОСОБА_2 визнано право власності на 2/3 частини недобудованого житлового будинку АДРЕСА_1 (готовність 88%), решта - 1/3 частина цього будинку залишено у власності ОСОБА_3 Право власності його на частку в нерухомому майні зареєстроване Комунальним підприємством Рівненським МБТІ. Водночас ОСОБА_3, яка набула право власності на 1/3 частину будинковолодіння за вказаною адресою, відповідно до договору дарування від 24 травня 2001 року, який в цій частині рішенням суду не був визнаний недійсним, зареєструвала своє право власності у Реєстраційній службі Рівненського міського управління юстиції. Водночас останній в рядку "додаткові відомості" зазначено: незавершений будівництвом житловий будинок готовністю 88% та Б-І - господарська будівля. За таких обставин, з метою проведення відповідної реєстрації права власності його та дружини на 2/3 частини недобудованого житлового будинку АДРЕСА_1 та господарську будівлю Б-І останній 14 грудня 2015 звернувся з відповідною заявою до Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції. 18 грудня 2015 державним реєстратором ОСОБА_4 йому було видано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно без зазначення "додаткових відомостей" про об'єкт в частині, що стосується наявності господарської будівлі Б-І, як складової частини усього об'єкта житлової нерухомості.

У зв'язку із чим, покликаючись на положення статті 132 ЦК України 1963 року, пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок", відповідно до якої підсобні будівлі складають із будинками одне ціле, тому при відчуженні жилого будинку такі підсобні будівлі переходять до нового власника разом із будинком, якщо при укладенні договору про відчуження не було обумовлено їх знесення, або перенос попереднім власником вважають, що Реєстраційна служба безпідставно відмовила йому у внесенні до Державного реєстру в "додаткові відомості" господарську будівлю "Б-1", звернулися до суду із вказаним позовом.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року позов задоволено частково. Зобов'язано Реєстраційну службу Рівненського міського управління юстиції Рівненської області при проведенні реєстрації за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права приватної, спільної сумісної власності незавершеного будівництвом житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 внести інформацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про об'єкт нерухомого майна під реєстраційним номером 29855656101 в підрозділ "додаткові відомості" про господарську будівлю "Б-1", як складову частину усього об'єкту нерухомості та, як будівлю, призначену для обслуговування житлового будинку і його приналежність. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Присуджено на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області судовий збір у розмірі 1102 грн. 40 коп.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрито.

Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив з того, що спір у справі, що розглядається, стосується права власності осіб на об'єкт нерухомого майна, а отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо вирішення його в порядку адміністративного судочинства, а тому рішення у цій справі підлягає скасуванню внаслідок неправильного застосування норм процесуального закону із закриттям провадження у справі, з роз'ясненням позивачеві про право на звернення до місцевого загального суду, так як за суб'єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду у порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України.

Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду про закриття провадження у справі та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що спір про право у цій справі відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії відповідача, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

З 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, у зв'язку з чим відповідно до пункту 7 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.

З цієї дати набрав чинності також Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким, зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV викладено у новій редакції.

Згідно з пунктом 4 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За приписами абзацу другого частини 1 статті 354 КАС України порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених частини 1 статті 354 КАС України, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Відповідно до частини 6 статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Системний аналіз положень наведених норм права дає підстави для висновку, що законодавець визначив саме Велику Палату Верховного Суду як "суд, визначений законом", який здійснює касаційний перегляд справи за наявності у ній спору щодо предметної юрисдикції. Тому, враховуючи, що у цій справі суд апеляційної інстанції закрив провадження, вказавши на непідсудність цього спору судам адміністративної юрисдикції, а учасник справи оскаржує це судове рішення і під час розгляду цієї скарги незалежно від її доводів насамперед має бути вирішено питання юрисдикційної належності цього спору, колегія суддів дійшла висновку про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 346, 347 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Справу № 817/108/16 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області, третя особа: ОСОБА_3, про зобов'язання вчинити певних дій, передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.........................................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик,

Судді Верховного Суду