Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.03.2020 року у справі №160/5643/19

УХВАЛА

30 березня 2020 року

Київ

справа №160/5643/19

адміністративне провадження №К/9901/4125/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О. В.,

суддів: Білак М. В., Губської О. А.,

перевіривши касаційну ОСОБА_1

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року

у справі №160/5643/19

за позовом ОСОБА_1

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним та скасування наказу, -

встановив:

Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2020 року визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі №160/5643/19.

Касаційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску скаржником строку на касаційне оскарження, скаржнику надано строк у десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

На усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 подано клопотання, про поновлення строку на касаційне оскарження. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що скаржник перебував на лікарняному - 02 грудня 2019 року по 16 грудня 2019 року, крім того скаржник зазначає, що в період з 26 грудня 2019 року по 28 грудня 2019 року, а також в період з 03 лютого 2020 року по 07 лютого 2020 року перебував у офіційні відпустці.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений статей 5, 13, 328, 329 КАС України строк.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Суд зазначає, що перебування скаржника на лікарняному є поважною причиною пропуску строку, проте як вбачається із клопотання скаржника він перебував на лікарняному з 02 грудня 2019 року по 16 грудня 2019 року оскільки, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі №160/5643/19 була надіслана судом 10 грудня 2019 року, зареєстрована 11 грудня 2019 року і оприлюднена 12 грудня 2019 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень, позивач не був позбавлений можливості ознайомитися з текстом постанови після закінчення лікарняного.

Перебування позивача у відпустці не може свідчити про наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом. Суд зазначає, що скаржник не був позбавлений можливості звернутися з касаційною скаргою вчасно через свого представника, який брав участь у справі та був присутнім при винесенні судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови.

Оцінивши доводи заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, проаналізувавши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на касаційне оскарження та задоволення заяви про поновлення цього строку.

Пунктом 1 частини 4 статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі №160/5643/19 за позовом ОСОБА_1

до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.........................................

О. В. Калашнікова

М. В. Білак

О. А. Губська,

Судді Верховного Суду