Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.06.2020 року у справі №1340/4653/18

УХВАЛА

30 червня 2020 року

м. Київ

справа № 1340/4653/18

адміністративне провадження № К/9901/14344/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є. А.,

суддів: Желтобрюх І. Л., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі - ГУ ДПС) (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській) (далі - ГУ ДФС) на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Текс Хауз" до ГУ ДФС про визнання протиправними дій, та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2019 адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії ГУ ДФС при проведенні камеральної перевірки ТзОВ "Текс Хауз" 20.09.2017, оформленої актом перевірки № 001749/13-01-12-11/40626459; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС від 17.11.2017 №0151621211.

11.03.2020 ГУ ДПС подало апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2019. Обґрунтовуючи вказане клопотання, відповідач посилався на відсутність належного фінансування, яке б забезпечило своєчасне перерахування коштів зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2019.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2020 апеляційну скаргу ГУ ДПС залишено без руху як таку, що подана з пропуском встановленого частиною 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України строку на апеляційне оскарження, а підстави, наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не є поважними. Цією ж ухвалою запропоновано відповідачу протягом десяти днів з моменту отримання її копії надати до апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, з обґрунтуванням інших причин пропуску строку за їх наявності.

На виконання вимог ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від
03.04.2020 ГУ ДПС подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2019.

На обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач посилався на відсутність фінансування відповідних видатків на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2019 на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (відповідач не усунув недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2020, не навів поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2019).

06.06.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2020, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

На обґрунтування вимог касаційної скарги ГУ ДПС зазначає, що ГУ ДПС вживалися усі можливі заходи щодо реалізації права на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2019. Проте, у межах строку наданого на усунення недоліків апеляційної скарги Головним управлінням Державної казначейської служби України у Волинській області було зупинено усі операції по рахункам ГУ ДПС, через безспірне списання коштів за виконавчими листами, що позбавило відповідача можливості усунути недоліки первинної апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги.

За правилами частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6,7 частини п'ятої цієї статті).

Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.

Доводи відповідача, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо неповажності причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження у цій справі, оскільки відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору в контексті завдань адміністративного судочинства не може бути розцінена як непереборна перешкода, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний час, шляхом зволікання у виконанні процесуальних обов'язків, в тому числі, і щодо сплати судового збору.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Отже, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і органи Державної податкової служби зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, і не можуть отримувати режим "послаблення" при вирішенні судом питання про поновлення строку на оскарження судових рішень.

Законодавче обмеження строку на оскарження судового рішення в адміністративній справі обумовлено, насамперед, специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до пункту 5 частини 1 та пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Окрім того, довіду відповідача в касаційній скарзі, що справа має виняткове значення з точки зору наповнення бюджету, колегія суддів дає оцінку як такому, що не відповідає меті правового регулювання, встановленого пунктом ''в'' пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , частиною 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2020.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню.

СуддіЄ. А. Усенко І. Л. Желтобрюх М. Б. Гусак