Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.07.2019 року у справі №540/2415/18

УХВАЛА

29 липня 2019 року

Київ

справа №540/2415/18

адміністративне провадження №К/9901/21135/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Тацій Л. В., перевіривши касаційну скаргу, підписану від імені Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича адвокатом Пастушенком Богданом Юрійовичем на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019 по справі № 540/2415/18 за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання рішення та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року позов задоволено частково, а саме визнано протиправним рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, яке оформлене наказом від 16 вересня 2015 року № 813, в частині визнання нікчемним банківського вкладу (депозиту) від 16 лютого 2015 року № 001-21981-160215, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019 рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича № 813 від 16 вересня 2015 року щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 001-21981-160215, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 - скасовано, провадження у справі в цій частині - закрито.

В решті рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року - залишено без змін.

На зазначені судові рішення подана касаційна скарга, яка від імені Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича адвокатом Пастушенком Богданом Юрійовичем.

Касаційна скарга, що надійшла до суду 26.07.2019 не відповідає вимогам пункту 1 частини 5 статті 332 КАС України і підлягає поверненню, оскільки підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо підписання такої скарги.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Згідно з положеннями частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частина 1 статті 57 КАС України містить припис, відповідно до якого представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Таким чином, статус особи як адвоката може підтверджуватись свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідченням адвоката України.

У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.

Взаємовідносини між довірителем та представником мають договірний характер.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 240 ЦК України представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто; він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.

Згідно ст.ст. 248, 249 ЦК України представництво за довіреністю припиняється, зокрема, у разі скасування довіреності особою, яка її видала.

Особливості представництва в адміністративному судочинстві передбачено, серед іншого, частиною 4 статті 59 КАС України, згідно з якою повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частиною 2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених Частиною 2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 27 травня 2017 року № 151 (далі - Положення), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Згідно з пунктом 14 Положення про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній, або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера.

Зазначена норма узгоджується з імперативною вимогою частини 4 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", положеннями статей 55, 57 КАС України, статей 237, 240 ЦК України, що спрямовані на забезпечення інтересів особи, яка прийняла рішення брати участь у судовому процесі через представника, гарантування захисту її інтересів цим представником в межах наданих йому повноважень, що забезпечує справедливе і ефективне судочинство.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналами (належним чином завіреними копіями): ордеру, виданого на ведення справи в суді чи договору і свідоцтва або довіреності.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, вона підписана особою, яка зазначена як представник позивача - адвокат Пастушенко Б. Ю. та не додано жодного доказу на підтвердження особи, як адвоката (ордеру, виданого на ведення справи в суді чи свідоцтва).

Таким чином, касаційна скарга підписана особою, яка не додала документів на підтвердження своїх повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо вона подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

Аналогічна правова позиція стосовно застосування пункту 1 частини 5 статті 332 КАС України викладена Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 26 липня 2018 року у справі № 809/258/18, від 14 вересня 2018 року у справі № 826/7342/18, від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/7342/18, від 22 жовтня 2018 року у справі № 815/1801/18, від 05 грудня 2018 року у справі № 826/14291/18, від 12 грудня 2018 року у справі № П/9901/939/18.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).

Звернення до суду, в тому числі, до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики (статті 17 та 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи щодо надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, яка реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені, та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Враховуючи вимоги пункту 1 частини 5 статті 332 КАС України, касаційна скарга підлягає поверненню, оскільки підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо підписання такої скарги.

Керуючись ст.ст. 59, 332, 359 КАС України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу підписану від імені Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича адвокатом Пастушенком Богданом Юрійовичем на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від
26.06.2019 по справі № 540/2415/18 за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання рішення та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя (підпис) Л. В. Тацій