Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.01.2018 року у справі №826/23365/15

УХВАЛА

Київ

27 березня 2018 року

справа №826/23365/15

адміністративне провадження №Зі/9901/139/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві про роз'яснення ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2017 року (судді - Веденяпін О.А., Маринчак Н.Є., Цвіркун Ю.І.) у справі №826/23365/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ Кабель" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТФ Кабель" (далі Товариство, позивач у справі) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі податковий орган, відповідач у справі, заявник у справі), в якому просило визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 червня 2015 року №0003642205 та №0003632205.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 травня 2016 року касаційну скаргу податкового органу залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у справі № 826/23365/15 - без змін.

Окрім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 травня 2016 року стягнуто з відповідача у справі судовий збір в сумі 1 255 279,00 гривень (один мільйон двісті п'ятдесят п'ять тисяч двісті сімдесят дев'ять гривень) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)".

30 травня 2016 року Вищий адміністративний суд України видав виконавчий лист за № 47.

21 червня 2016 року податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України із заявою, де вказував про наявність помилки у виконавчому листі, та у зв'язку із втратою оригіналу виконавчого листа просив видати дублікат виконавчого листа та поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2017 року заяву відповідача у справі задоволено, виправлено помилку, допущену у виконавчому листі Вищого адміністративного суду України від 30 травня 2016 року № 47, виданого у справі № 826/23365/15, зазначивши стягувачем Державну податкову інспекцію Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (пр. Героїв Сталінграда, м. Київ, 04213, ЄДРПОУ - 39468697), видано дублікат виконавчого листа Вищого адміністративного суду України від 30 травня 2016 року № 47, виданого у справі № 826/23365/15, поновлено строк пред'явлення виконавчого листа Вищого адміністративного суду України від 30 травня 2016 року № 47, виданого у справі № 826/23365/15, до виконання.

11 грудня 2017 року на адресу Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання податкового органу про роз'яснення ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2017 року, а саме роз'яснити яким чином зазначене рішення підлягає виконанню.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду передано матеріали заяви № ЗІ/9901/139/18 за правилами пункту 12 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою судді Верховного Суду від 23 січня 2018 року заяву №Зі/9901/139/18 прийнято до свого провадження.

Верховний Суд ухвалою від 19 березня 2018 року заяву призначив до слухання у відкрите судове засідання на 27 березня 2018 року о 10:00. Учасники справи до судового засідання не з'явились, з огляду на що розгляд заяви здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до пункту 2 частини 1 статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення суд вважає її необґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Вирішуючи заяву, суд виходить з того, що за правилами Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення адміністративного суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.

Колегія суддів зазначає, що ухвала Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2017 року є зрозумілою, а підстави, з якими закон пов'язує необхідність роз'яснення судового рішення, відсутні.

В той же час колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено відомості, які зазначаються у виконавчому документі, зокрема пункт 2 частини 1 зазначеної статті передбачає, що у виконавчому листі зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Статтею 15 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Цією ж статтею визначено, що боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 травня 2016 року та виконавчим листом №47, виданим на підставі зазначеної ухвали визначено, що боржником у справі №826/23365/15 є Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві, а стягувачем Державний бюджет України.

З ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2017 року та дублікату виконавчого листа вбачається, що Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві у справі №826/23365/15 є як боржником, так і стягувачем. Однак, Закон України "Про виконавче провадження" виключає можливість настання такого випадку.

Відповідно до Закон України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент прийняття рішення про виправлення описки в ухвалі) за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Таким чином належним стягувачем у справі №826/23365/15 є Державна судова адміністрація України, а не податковий орган. Отже Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 11 жовтня 2017 помилково виправив описку в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30 травня 2016 року зазначивши стягувачем відповідача у справі.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення відсутні.

Керуючись статтею 254, 345 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві про роз'яснення ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2017 року у справі №826/23365/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ Кабель" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Р.Ф.Ханова

І.А.Гончарова

І.Я. Олендер