Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.01.2020 року у справі №440/2690/19
Ухвала КАС ВП від 29.01.2020 року у справі №440/2690/19

УХВАЛА

23 січня 2020 року

Київ

справа №440/2690/19

адміністративне провадження №К/9901/36028/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - ГУ ДФС) на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Торговий дім "Лубнигаз" до ГУ ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 у задоволенні позову ТОВ "Торговий дім "Лубнигаз" відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ТОВ "Торговий дім "Лубнигаз" задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.03.2019 №0018685412.

21.12.2019 ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.09.2019.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд касаційної інстанції може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що підставою для визначення ТОВ "Торговий дім "Лубнигаз" грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 726'340,00 грн (в тому числі, штрафні (фінансові) санкції - 145'268,00 грн) згідно з податковим повідомленням-рішенням від 19.03.2019 №0018685412 слугував висновок, викладений в акті камеральної перевірки від 20.02.2019, про завищення Товариством податкового кредиту за грудень 2018 року на 581'072,00 грн, внаслідок відтворення в податковому обліку за грудень 2018 року податкової накладної від 31.12.2018 №487, яка зареєстрована з порушенням граничного терміну - 30.01.2019.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 у адміністративній справі №640/3202/19, яка набрала законної сили, встановлено, що податкова накладна від 31.12.2018 №487 була подана ПАТ "Лубнигаз" для реєстрації
15.01.2019. Застосувавши норми частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції ці обставини обґрунтовано визнав такими, що не доказуються при розгляді цієї справи.

З огляду на відсутність в діях позивачем складу податкового правопорушення, як підстави для донарахування контролюючим органом суми грошового зобов'язання, суд апеляційної інстанції зробив висновок про неправомірність податкового повідомлення-рішення.

Правильність такого висновку суду апеляційної інстанції не викликає розумних сумнівів. Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до викладення обставин у справі, які ГУ ДФС не заперечує, та наведення правових норм.

З огляду на викладене наявні підстави для визнання касаційної скарги необґрунтованою та для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 248, пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

М. М. Гімон

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду