Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.11.2019 року у справі №580/761/19

УХВАЛА

28 листопада 2019 року

Київ

справа №580/761/19

адміністративне провадження №К/9901/32134/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів -Уханенка С. А., Шевцової Н. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2019 в справі №580/761/19 за позовом ОСОБА_1 до Лисянської селищної ради Черкаської області, Виконавчого комітету Лисянської селищної ради про стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні та вихідної допомоги,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Лисянської селищної ради Черкаської області, Виконавчого комітету Лисянської селищної ради, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:

- стягнути з відповідача на користь позивача: 3891,70 грн за затримку видачі трудової книжки; 11675,10 грн середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 11.01.2019 року по 25.01.2019 року; 99870,96 грн вихідної допомоги при звільненні; середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 25.01.2019 року по 28.03.2019 року в сумі 48257,08 грн; судові витрати на оплату адвоката та транспортні витрати на явку до суду.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.07.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2019, адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Виконавчого комітету Лисянської селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 8172,13 грн із відрахуванням всіх обов'язкових платежів, передбачених законом. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

19 листопада 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2019 в справі №580/761/19.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження в справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у розумінні Закону України "Про запобігання корупції", займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Згідно з приміткою до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" від
14.10.2014 №1700-VII до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, зокрема віднесено особи, посади яких частиною 1 статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" віднесені до першої - третьої категорій посад в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 №2493-III в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад: перша категорія - посади Київського міського голови, голів обласних рад та Севастопольського міського голови; друга категорія - посади Сімферопольського міського голови, міських (міст - обласних центрів) голів; заступників голів обласних рад та Севастопольського міського голови, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради; третя категорія - посади перших заступників та заступників міських голів (міст - обласних центрів) з питань діяльності виконавчих органів ради; секретарів міських (міст - обласних центрів та міста Сімферополя) рад, міських голів (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення, крім міст - обласних центрів), голів районних, районних у містах рад; керуючих справами виконавчих апаратів обласних та Севастопольської міської рад.

Предметом розгляду цієї справи є стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та вихідної допомоги.

З оскаржуваних судових рішень убачається, що позивач працював на посаді заступника селищного голови з питань діяльності виконавчого органу ради.

Отже, ця справа за своєю суттю є справою щодо проходження публічної служби позивачем, посада якого не входить до переліку службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Аналіз доводів касаційної скарги, у сукупності з відображеними у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи, не дають підстав для висновку про наявність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, а судом не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі в аспекті пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України, у поєднанні зі статтею 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Водночас відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їхнього розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справі "Levages Prestations Services v. France" ("Леваж Престасьон Сервіс проти Франції") від 23.10.1996, заява №21920/93; рішення у справі "Brualla Gуmez de la Torre v. Spain" ("Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії") від 19.12.1997, заява №26737/95).

За такого правового регулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2019 в справі №580/761/19 за позовом ОСОБА_1 до Лисянської селищної ради Черкаської області, Виконавчого комітету Лисянської селищної ради про стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні та вихідної допомоги.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: С. А. Уханенко

Н. В. Шевцова