Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.10.2019 року у справі №804/1705/18

УХВАЛА

24 жовтня 2019 року

Київ

справа №804/1705/18

адміністративне провадження №К/9901/29068/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М. М.,

суддів: Блажівської Н. Є., Усенко Є. А.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду 09.09.2019 у справі 804/1705/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

22.10.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс ВПП ДФС) на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09.09.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу ВПП ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2018.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 21.05.2018 подано 04.07.2019, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. При цьому, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2018 апеляційну скаргу залишено без руху, у зв'язку з несплатою судового збору. Ухвалою апеляційного суду від 25.09.2018 за клопотанням Офісу ВПП ДФС було продовжено строк для усунення недоліків. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.10.2018 апеляційну скаргу повернуто у зв'язку з не усуненням недоліків. 20.05.2019 Офіс ВПП ДФС вдруге подав апеляційну скаргу. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від
07.06.2019 зазначену апеляційну скаргу залишив без руху у зв'язку з несплатою судового збору та в подальшому ухвалою суду від 01.07.2019 повернув скаржнику у зв'язку з тим, що Офіс ВПП ДФС не виконав вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. 04.07.2019 скаржник втретє подав апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2018.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.07.2019 визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а апеляційну скаргу залишив без руху.

Апеляційний суд дійшов висновку, що своєчасне звернення до суду з вперше поданою апеляційною скаргою та повернення цієї скарги судом скаржнику не може бути поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та не впливає на перебіг даного строку. Разом з тим, звертаючись до суду з апеляційною скаргою вдруге, скаржником так і не було сплачено судовий збір. Крім того, внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги (належна або неналежна) не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об'єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту отримання її копії, а навпаки, свідчить про неналежну організацію роботи на підприємстві, безвідповідальність працівників та відсутність вимогливості і контролю за підлеглими з боку адміністрації. У зв'язку з наведеним, суд запропонував Офісу ВПП ДФС у десятиденний строк з моменту вручення цієї ухвали звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, обґрунтовану іншими доводами.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 09.09.2019 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції 07.08.2019 Офіс ВПП ДФС подав клопотання, в якому просив поновити строк апеляційного оскарження з тих самих підстав.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що Офісом ВПП ДФС, який є відповідачем у цій справі, пропущено граничний строк на апеляційне оскарження судового рішення, а клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції ставилося із зазначенням підстав, визнаних судом апеляційної інстанції неповажними через відсутністю жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом строк.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки тривала відсутність на рахунках відповідача бюджетних асигнувань, призначених для сплати судового збору, позбавила можливості подання апеляційної скарги з дотриманням законодавчо встановленого строку. Разом з тим, при черговому зверненні з апеляційною скаргою, судовий збір було сплачено, про що апеляційному суду надано оригінал платіжного документа.

Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення, оскільки за відсутності можливості даного оскарження Державний бюджет може понести значні витрати.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до частини 2 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.

За такого регулювання, доводи щодо наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження не мають правового значення.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено
21.05.2018, повний текст складено 31.05.2018, а тому звертаючись 04.07.2019 з апеляційною скаргою Офісом ВПП ДФС, який є відповідачем у цій справі, пропущено граничний строк на апеляційне оскарження судового рішення.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду 09.09.2019 у справі 804/1705/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

М. М. Гімон

Н. Є. Блажівська

Є. А. Усенко,

Судді Верховного Суду