Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.10.2018 року у справі №9901/823/18
Постанова ВП ВС від 10.04.2019 року у справі №9901/823/18

УХВАЛА

23 листопада 2018 року

м. Київ

провадження П/9901/823/18

справа № 9901/823/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Анцупової Т. О., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування рішення від 23 липня 2018 року № 1301/ко-18,

установив:

18 жовтня 2018 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в якому позивач просив:

- визнати неправомірними дії колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ідентифікаційний код: 37316378), допущені 23 липня 2018 року під час співбесіди в ході проходження ОСОБА_1 кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді Апеляційного суду Дніпропетровської області, що полягали у незаконному та безпідставному визнанні позивача таким, що не відповідає займаній посаді судді;

- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ідентифікаційний код: 37316378) від 23 липня 2018 року № 1301/ко-18 за наслідками кваліфікаційного оцінювання судді Апеляційного суду Дніпропетровської області Мазниці А. А.

Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків, а саме подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року позивач 09 листопада 2018 року подав доповнення до клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Обґрунтовуючи поважність причин несвоєчасного звернення з цим позовом до суду, позивач зазначав про те, що ч. 5 ст. 122 КАС України встановлений місячний строк для звернення до адміністративного суду з вимогами, що випливають із відносин публічної служби, і початок перебігу такого строку обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач вказує, що оскаржуване рішення було проголошене на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 23 липня 2018 року, в якому він приймав участь особисто, а також наступного дня оголошення про ухвалення такого рішення було розміщене на офіційному сайті відповідача: vkksu.gov.ua (Додаток № 6).

У зв'язку з наведеним позивач зазначає, що про оскаржуване рішення відповідача, він дізнався у день його ухвалення, і саме з цього часу обґрунтовано вважав свої права та законні інтереси порушеними. Водночас, протягом одного місяця із дня, коли позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів, він був об'єктивно позбавлений можливості на звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки оскаржуване рішення не було своєчасно виготовлене, а копію вказаного рішення ОСОБА_1 отримав лише 01 вересня 2018 року, а відтак, тридцятиденний строк на його оскарження був пропущений ним з об'єктивних причин, і він не зобов'язаний був у місячний строк, з дня отримання копії оскаржуваного рішення, подавати адміністративний позов до суду.

Позивач вказує, що до 01 вересня 2018 року він не був обізнаним про мотиви оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим не мав можливості його оскаржити у встановлений законом строк.

Позивач вважає, що адміністративний позов поданий ним у розумний строк, без будь-якого зайвого та надмірного зволікання, і цей строк неістотно перевищує однин місяць із дня отримання ним копії оскаржуваного рішення.

Також позивач просив врахувати, що він не є профільним фахівцем у галузі адміністративного права і процесу, а отже підготовка адміністративного позову, який є великим за обсягом та пов'язаний із застосуванням норм закону та правових позицій, в тому числі викладених у рішеннях Європейського суду з прав людини, з якими він до цього часу у своїй практиці не стикався, являла для нього істотну складність і вимагала значного часу.

Надаючи оцінку вказаним аргументам позивача щодо поважності пропуску строку звернення до суду з цим позовом, Суд виходить з наступного.

Згідно п. 37,38 Розділу ІІІ рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18), яким затверджено "Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення" (зі змінами, внесеними згідно з рішеннями Комісії від 16 лютого 2018 №22/зп-18 від 21 березня 2018 № 57/зп-18) (далі - Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання) Рішення Комісії про невідповідність судді займаній посаді є підставою для внесення подання до Вищої ради правосуддя з рекомендацією про звільнення судді з посади. Вступна та резолютивна частини рішення Комісії оголошуються у засіданні Комісії відразу після його ухвалення.

Копія рішення Комісії за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання надається судді (кандидату на посаду судді) за його заявою.

Отже, позивач був обізнаний про наявність оскаржуваного рішення у засіданні Комісії відразу після його ухвалення 23 липня 2018 року.

Копію повного тексту рішення за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання позивач мав можливість отримати у відповідача за заявою, згідно Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання.

Водночас, позивачем не зазначено підстави, з яких він не мав можливості отримати вказане рішення Комісії протягом липня - серпня 2018 року, тобто в передбачені ст.122 КАС України строки.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 1 ст. 122 КАС України або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).

Такий строк зумовлений характером зазначеної категорії спорів, позаяк особа, якщо така вважає, що її права при прийнятті на публічну службу, проходженні чи звільненні з публічної служби було порушено, та зацікавлена у їх поновленні, повинна звернутися до суду у порівняно стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності для цього поважних причин позбавляє таку особу права захисту у судовому порядку.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з цим, беручи до той факт, що сторони по справі були обізнані про прийняте рішення 23 липня 2018 року, Суд дійшов висновку про зловживання позивачем процесуальними строками.

З огляду на період, що минув з дати прийняття оскарженого рішення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, дати отримання позивачем вказаного рішення та звернення до суду з цим позовом, а також правові наслідки, які настали для позивача на підставі оскаржуваного рішення, аргументи останнього (про те, що він не є фахівцем у галузі адміністративного права і процесу, у зв'язку, з чим мав складнощі із підготовкою адміністративного позову), не є переконливими свідченнями того, що за наявності наміру поновити порушені права, позивач був об'єктивно позбавлений можливості вчасно звернутися до суду з адміністративним позовом.

Суд зауважує, що позивачем не зазначено підстав та не надано доказів в підтвердження поважності пропуску звернення до адміністративного суду з вказаним позовом з моменту прийняття спірного рішення, строки на оскарження якого минули 23 серпня 2018 року, до 16 жовтня 2018 року.

За правилами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.

З огляду на те, що ОСОБА_1 подав позовну заяву до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування рішення від 23 липня 2018 року № 1301/ко-18, після закінчення встановленого законом місячного строку, а причини, через які цей строк було пропущено, Суд вважає неповажними, позовну заяву слід повернути.

Водночас, відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст. 22, 123, 169, 243, 248, 266, 295 КАС України, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування рішення від 23 липня 2018 року № 1301/ко-18 повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Роз'яснити ОСОБА_1, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Апеляційна скарга на ухвалу Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.

Судове рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т. О. Анцупова