Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.07.2019 року у справі №810/4445/18

УХВАЛА

23 серпня 2019 року

м. Київ

справа №810/4445/18

адміністративне провадження №К/9901/18522/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І. Л., перевіривши клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року у справі №810/4445/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру в Київській області про визнання протиправними дій та скасування витягів, та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Ухвалою Верховного Суду від 12.07.2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року у справі №810/4445/18.

На адресу Верховного Суду надійшло клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про повернення судового збору в розмірі 3754,22 грн., сплаченого відповідно до платіжного доручення від 13.05.2019 року №2624.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (далі - ~law11~) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного чи касаційного провадження у справі.

Згідно з частиною 3 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому КАС України.

Пунктами 6 та 7 частини 1 статті 167 КАС України серед загальних вимог до форми та змісту письмового клопотання встановлено, що таке клопотання повинно містити перелік документів та інших доказів (за наявності), що до нього додаються, а також інші відомості, які вимагаються Пунктами 6 та 7 частини 1 статті 167 КАС України.

Слід зазначити, що належним доказом сплати коштів в якості судового збору є оригінал платіжного доручення (квитанції) з відміткою банку про проведення платежу.

Проте, заявником разом із клопотанням про повернення судового збору до суду надано копію платіжного доручення від 13.05.2019 року №2624 про сплату судового збору у розмірі 3754,22 грн. за подання апеляційної скарги у справі №810/4445/18 до Київського апеляційного адміністративного суду.

Натомість, будь-яких доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року у справі №810/4445/18 заявником суду не надано.

Крім того, як вбачається з поданого клопотання, останнє підписане представником відповідача - ОСОБА_2.

До вказаного клопотання додано копію довіреності від 26.07.2019 №23909/9/10-36-10-07, виданої начальником ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_3 представнику ОСОБА_2 на представництво інтересів ГУ ДФС у Київській області.

Однак, надана суду копія довіреності засвідчена не довірителем, а самим представником, якому видана.

Згідно з частиною 8 статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Згідно із частиною 3 статті 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Надана до суду касаційної інстанції копія довіреності, яка засвідчена представником, не може бути належним доказом дійсної волі особи, що її видала, на уповноваження іншої представляти її інтереси. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, засвідченої у визначеному законом порядку), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому довірителем.

Отже, скаржником до клопотання додано копію довіреності, з якої неможливо встановити дійсне волевиявлення довірителя, та не є копією, засвідченою у встановленому законом порядку (відповідно до частини 3 статті 55 та частини 6 статті 59 КАС України).

Відповідно до частини 2 статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність повернення клопотання заявнику без розгляду.

Разом з тим, суд зазначає, що заявник не позбавлений можливості повторного звернення до Верховного Суду із заявою про повернення судового збору.

Керуючись статтями 167, 243, 248, 256 КАС України,

ухвалив:

Повернути Головному управлінню Державної фіскальної служби у Київській області клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року у справі №810/4445/18 без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Л. Желтобрюх